Читати книгу - "Повернути себе. Том 0. Передісторія, Олександр Шаравар"

       Тож звернутися до директорату з таким проханням було б екзотичним способом убити себе.  Ось і доведеться задовольнятися обладнанням корпорації, і доставляти вони його будуть величезними колами, щоб не дай боже ніхто не запідозрив їх у незаконній оборудці.

       Корпорація "Онеж" же займалася різними біологічними дослідженнями. І як виявилося за інформацією організації, до якої ми продовжували належати, періодично постачала двійників для різних олігархів. 

        Дуже зручно відправляти на небезпечні зустрічі двійників, які пройдуть більшу частину скануючого обладнання без проблем. Був до речі цікавий випадок, що клон вийшов бракований і після завантаження знань оригіналу вбив його, а сам зайняв його місце. І що цікаво прожив довге життя, про підміну дізналися лише після смерті після докладного аналізу залишків тіла.

       Зв'язавшись із керівництвом корпорації Ліка змогла переконати їх продати нам обладнання для клонування людини за п'ятдесят мільйонів кредитів. Після тих переговорів Ліка тиждень відходила, але все ж при цьому вона була задоволена.

        Головне було в переговорах сильно не нахабніти, щоб не отримати ще одну корпорацію у ворогах, але, як нам стало відомо від розвідників організації, "Онеж" періодично оновлює своє обладнання, а старе якраз розпродає, і нам дуже пощастило, що три місяці тому якраз розпочалася чергова заміна на новіше обладнання.

      Після усвідомлення цінності тієї інформації, яку нам подарував Пакс, я думав, що ж він вимагатиме натомість цього. От ніяк мені не вірилося, що цей кристал був платою за неповну інформацію щодо переходу в інший світ.

       Як мені здається він нам надав інформацію авансом. І тепер, коли ми розібралися з цінністю наданої інформації, слід чекати його чергового кроку. Чесно кажучи, зв'язуватися з цим маніяком не хотілося жодним чином.

     Залишалося сподіватися, що він не вимагатиме нічого нездійсненного від нас. Насилу уявляв логіку мислення цього старого псиона, а тому й не міг зрозуміти, що ж він від нас захоче в підсумку.

      Закінчивши розбиратися з його подарунками, я навіть зацікавився, чого ж насправді зміг досягти цей геніальний виродок, адже якщо він так легко розлучився з цією інформацією, то він володіє в рази ціннішою.

       Крім друзів у таємницю іншого світу ми посвятили і полковника Локхерда з деякими його підлеглими, як і в таємницю смерті минулого правителя. Як людина він виявився повним лайном і ніяк не міг нам пробачити свого полону і паралізації, але як фахівець він був чудовий.

       Чесно кажучи, до більшої частини він здогадався сам і навіть вистежив точку переходу, незважаючи на всі наші старання з Лікою, а все тому що він професіонал. Щоправда висновки він зробив тоді дещо інші, він вважав, що ми проводимо досліди на дітях, і захотів захистити майбутнє держави від чергового маніяка.

      Так вийшло, що він, зібравши найдовіреніших бійців, захопив точку переходу і чекав на нас, яким же було його здивування, коли шатл зник у печері.  Через вісім годин, коли ми повернулися, він навіть підтягнув ручний зенітний комплекс, на щастя, нам вдалося переконати тоді його опустити гармату і вислухати пояснення.

       Щоправда, незважаючи на всі його приготування, ми могли його знищити з легкістю завдяки системі безпеки, встановленій як нами, так і попереднім правителем Шаррна, але ми вирішили не доводити до крові цю ситуацію, бо й так багато хороших бійців загинуло останнім часом.

      Як виявилося не даремно, полковник розробив п'ятирівневе прикриття на випадок, якщо якась інформація про інший світ все-таки просочиться назовні. Все-таки кожен має займатися своєю справою. 

       Ліка також могла б щось подібне придумати, але вона більше бойовик, ніж організатор, а тому до рівня Локхерда у вигадуванні легенд їй було далеченько. Сам полковник не любив мене лютою ненавистю, але визнавав, що зі мною біля керма Шаррна більше шансів уціліти державі в прийдешньому місиві. Як не дивно, але полковник знав про прийдешню війну

      А ось його племінник Остін був у захваті від нас. Коли дізнався про наявність іншого світу, то полковник його відразу втратив. Незважаючи на відмінну підготовку, у нього в силу віку, всього двадцять два роки, був якийсь романтизм у голові. Ось і тягнуло його досліджувати невідомий світ.

     Остін із кількома друзями підготував експедицію іншим світом. Локхерд намагався його відмовити, але куди там, молодого хлопця кликали пригоди. Ми також не стали перешкоджати йому, адже нам результати його експедиції точно не завадять.

      Якраз учора він і троє його друзів вирушили на бронетранспортері модифікованому під умови іншого світу у свою піврічну експедицію. Добре, що через уже досить велике супутникове угруповання зв'язок був на всій планеті. Варто було лише знайти або відкрите місце, або вилізти на самий верх дерева.

      Ми ж зібралися всі на базі для серйозної розмови з приводу наших планів помститися за замахи на мене і Ліку. Ми пропонували хлопцям залишити осторонь і продовжити займатися своїм розвитком тут, але нас ледь не побили і сказали, що без них ми нікуди не полетимо.

      — Як бачимо, наші плани підходять до етапу реалізації,- почав говорити я, сидячи в м'якому кріслі з місцевого дерева.

      —   За три тижні у членів правління корпорації відбуватиметься з'їзд на планеті курортного типу Еквус, - почала говорити Ліка, показуючи на голограмі деталі, - Саму планету взято в оренду на один тиждень спеціально, щоб ніхто не заважав їм обговорити справи і відпочивати.

      —  Ти забула додати, що вся зоряна система вже зараз є ледь не базою флоту... - вставив Невіс, - Крім трьох флотів, що захищають планету на постійній основі, шістнадцяти орбітальних фортець, будуть ще два охоронні флоти корпорації плюс особисті кораблі правління. А це на хвилиночку лінкори і важкі крейсери, чомусь ніхто з правління не літає на яхті.