Читати книгу - "Майбутній мій, Юлія Бонд"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Нашу розмову перериває трель мого мобільного телефону. Дивлюся на екран мобільного, не впізнаючи номера. Відповідаю на дзвінок і повільно сповзаю по спинці дивана, коли на тому кінці дроту чую чоловічий голос, від якого моє серце скаче галопом.
– Доброго вечора, Тарновська.
– Привіт, – відповідаю, відчуваючи, як важко дихати.
– Крихітко, я чекаю на тебе біля виходу п'ять хвилин, а потім заходжу до ресторану.
– Що?
Зв'язок переривається. Я дивлюсь на мобільний телефон і не можу повірити. Олег зараз тут?
– Щось трапилося? – Запитує Євген, спостерігаючи за моєю реакцією, точніше сказати, шоком.
– Друже, вибач. Але я змушена зараз піти. Нічого не питай, все згодом. Про одне тільки прошу тебе. Для мого батька я весь вечір була з тобою, гаразд? Я розповім тобі про все, але не зараз.
– Маше, це він? – прямо запитує друг, і ми обидва розуміємо, про кого він говорить.
Хитаю у відповідь.
– Звідки ти знаєш?
– Бачив, як він під столом пестив твою ногу. І погляд його теж бачив. Марусю, він же тобі в батьки годиться, дурненька.
– І що? Розкажеш тепер про все моєму батькові?
– Ні, не розповім. Але хочу тебе попередити, щоби ти була обережна. Батько тобі шию згорне, коли дізнається про все. Але це ти сама розумієш, так, Маше?
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Майбутній мій, Юлія Бонд», після закриття браузера.
