Читати книгу - "Зовнішня історія. Penis. Керівництво з експлуатації"

Перлини і кістки

У давній Месопотамії існував власний бог сперми. Його звали Енкі, й він був також божеством води, магії та хуліганських витівок, тобто доволі багатогранним хлопцем. Нині в нас більш помірковане ставлення до сперми, але те, що вона відіграє важливу роль у нашій здатності розмножуватися, так само актуально зараз, як було в Месопотамії. Ця містична біла речовина була предметом багатьох креативних теорій. Згідно з Арістотелем, сперма є насправді кров’ю, підігрітою жаром, притаманним чоловікові. Під дією високої температури кров нібито застигає і стає білою й липкою. Жінки значно холодніші, тож у них кров не змінюється, а натомість виходить під час менструації.

Трохи пізніше на арену вийшов інший грек, Гален із Пергама. Він відкинув теорії свого попередника і стверджував натомість, що оскільки сперма і кістки білі, то вони, природно, мають однакове походження. Тож, на думку Галена, наш скелет складається із застиглої сперми.

Стародавні китайці були більш поетичні. Згідно з їхніми міфами, Земля була створена Пань-ґу, таким собі напівбожеством. Він дозволив собі впасти на позбавлену життя земну кулю, де й помер. Тоді його кров перетворилася на ріки, останній подих – на вітри, ліве око – на сонце, а праве – на місяць. А сперма? Авжеж, вона стала земними перлами!

Тестостерон – джерело вічної молодості?

Тестостерон є анаболічним стероїдом, власним допінгом організму. На відміну від своїх шкідливих двоюрідних братів, синтетичних анаболічних стероїдів, тестостерон – добра річ для організму, щоправда, варто зауважити, у відповідних дозах. Для розвитку чоловічого організму тестостерон має вирішальне значення. Він забезпечує всмоктування білка клітинами й особливо наростання м’язів. Крім цього, тестостерон відповідає за розвиток волосяного покриву на обличчі й не в останню чергу – за продукування сперматозоїдів у сім’яних залозах.

Десь із сорокарічного віку продукування тестостерону знижується більш ніж на один відсоток щорічно. Це питання в останні роки привертає значну увагу. Зниженню показників тестостерону, крім інших «гріхів», приписують відповідальність за імпотенцію, послаблення потягу до сексу, втрату енергії та облисіння. Рішення, запропоноване фармацевтичною індустрією, – штучний тестостерон, і вживання таких препаратів буквально вибухнуло. Виробники вливають мільярди в те, щоб чоловіки їх використовували, а лікарі виписували.

Насправді лише незначна частка чоловіків потребує штучного тестостерону. Організм виробляє цього гормону набагато більше, ніж нам насправді потрібно, тому основна маса чоловічого населення має тестостерону більш ніж достатньо навіть тоді, коли його продукування знижується. Тим часом додаткове його вживання в гіршому випадку може призвести до серйозних побічних дій.

Якщо ж надто низькі показники тестостерону є по-справжньому медичною проблемою, такі добавки можуть бути корисними. Найпоширеніші ознаки браку тестостерону – послаблений потяг до сексу, зниження рівня енергії та проблеми зі сном. Якщо помічаєш різке зростання таких проблем, можна визначити рівень тестостерону, здавши, скажімо, аналіз крові. Тестостерон можна приймати у формі уколів, які роблять з рівномірними інтервалами, або шляхом нанесення тестостеронового гелю на шкіру.

Якщо рівень гормону в межах норми, слід шукати інші причини відхилень. Тестостеронові добавки – лікарський засіб і, як і інші лікарські засоби, він має негативний вплив на організм. З-поміж найпоширеніших – прищі, збільшення грудей, проблеми зі сном і погіршення сечовипускання. Останнє спричинюється розростанням простати, яке стимулює тестостерон. Серед більш серйозних побічних наслідків – збільшення ризику тромбозу і в гіршому випадку серцевий інфаркт. Наскільки зростає ризик виникнення цих станів за вживання тестостерону, наразі невідомо, однак чітко видно, що він зростає. Існувала також підозра, що вживання добавок може збільшувати ризик виникнення раку простати, хоча найновіші дослідження це припущення спростували. Та якщо цю форму раку вже було виявлено, слід утриматись від тестостеронових добавок, оскільки це може прискорити розвиток хвороби.

Тож тестостерон – не диво-ліки, які дарують вічну молодість, але чудові ліки, якщо їх правильно вживають ті, кому вони справді потрібні.

Чирінк-чирінк – коли струни розірвано

З точки зору природи розмноження – єдина причина займатися сексом. Але ми, люди, значно розширили сферу його використання. Згідно з «The Penguin Atlas of Human Sexual Behavior» («Атлас сексуальної поведінки людини», виданий Penguin Books), за добу у світі відбувається 250 мільйонів статевих актів, і я візьму на себе відвагу стверджувати, що метою більшості з них не є розмноження.

Завдяки ефективним протизаплідним засобам ми сьогодні можемо насолоджуватися радощами сексуального життя без таких побічних наслідків, як діти. Коли ж урешті хочемо передати свої гени далі, нам достатньо лише відкласти кондом або протизаплідні пігулки. Це практично й ефективно, але для багатьох настає момент, коли вони усвідомлюють, що в них уже достатньо дітей. Дехто ж узагалі не хоче їх мати. Тоді для чоловіка існує альтернатива – довготривалий превентивний засіб, а точніше, стерилізація. Медична назва – вазектомія. У принципі будь-який чоловік має право зробити цю операцію, якщо йому виповнилося 25. Щороку близько трьох тисяч норвезьких чоловіків ухвалюють рішення про стерилізацію.

Саме хірургічне втручання займає десь півгодини. Через один або два невеликі надрізи в калитці витягають сім’явивідну протоку і стягують її хірургічними нитками, перш ніж перерізати між вузлами. Закриваючи обидва кінці такими вузлами, перекривають шлях сперматозоїдам на випадок, якщо сім’явивідна протока зростеться знову. Процедуру повторюють з другого боку. Для такої операції достатньо лише трохи місцевого знеболення, а уже за тиждень чоловік готовий відновити сексуальне життя. Оскільки сперматозоїди ще до операції можуть затримуватися в сім’явивідній протоці, рекомендують місяць або два після хірургічного втручання продовжувати користуватися іншими превентивними засобами.

Переважно чоловіки, які погоджуються на вазектомію, як слід обмірковують своє рішення, й абсолютна більшість залишається задоволеною. Однак дехто згодом шкодує про зроблене, і в трьох із шести чоловіків у певний момент виникає бажання виконати зворотну процедуру. Це можливо, однак таке втручання набагато складніше і не завжди вдале. Що менше часу минуло після стерилізації, то більші шанси, що жінці вдасться завагітніти від чоловіка, який виконав зворотну вазектомію.

Але що ж відбувається із сім’явивідними протоками після того, як їх обрізають і перекривають? Чи взагалі щось виділяється під час сім’явиверження? Так, виділяється. Як ми вже з’ясували, у сім’яних залозах продукується лише невелика частина загального об’єму сперми, решта виробляється в простаті й залозах довкола неї. Тож стерилізований чоловік не помітить жодної відмінності в тому, що виділятиметься з нього під час оргазму.

А що ж зі сперматозоїдами? Сім’яні залози продовжують їх продукувати, хоча шлях угору закритий. Але замість того, щоб назбируватися і, скажімо, призводити до напухання сім’яних залоз, старі клітини відмирають і абсорбуються організмом, так само як це відбувається, коли минає довший час без сім’явилиття. У такий спосіб баланс швидко відновлюється, так що чоловік зовсім не помітить, що сперматозоїди закриті всередині.

Вазектомія – безпечне і дуже ефективне хірургічне втручання, яке дає майже стовідсотковий захист від вагітності партнерки. Та пам’ятайте, що це захист тільки від дітей. Якщо хочете уникнути венеричних хвороб, то тут винятковий засіб – кондом.

Розділ 8. Коли горіхи починають вередувати

Те, що має шини або яйця, обернеться для тебе проблемами.

Ф. К. Каст

Калитці завжди добре перепадало. Її розтягували, кóпали і били, і навіть відрізали. Видалення сім’яних залоз