Читати книгу - "Проблема трьох тіл"

Ван Мяо постукав у двері. Вони були не замкнені, і він їх трохи прочинив. Шень Юйфей сиділа перед комп'ютером і грала в комп'ютерну гру. Дивно, що на ній був V-костюм.

Сьогодні цей девайс був дуже популярний серед гейме-рів і являв собою панорамний шолом із широким кутом огляду і тактильний костюм зі зворотним зв'язком. Костюм давав геймеру змогу переживати на собі всі відчуття персонажу гри: удар кулаком, ножове поранення, опік від вогню і будь-які інші. Можна було змоделювати навіть вплив екстремального холоду або спеки на тіло, або відчуття в разі потрапляння у снігову бурю.

Ван Мяо обійшов її зі спини. Позаяк зображення самої гри проектувалося тільки на шолом зсередини, на екрані комп'ютера було видно лише заставку. Ван Мяо згадав прохання Да Ши запам'ятовувати адреси сайтів і електронної пошти. Він глянув на монітор — англійська назва домену гри була унікальна, він легко її запам'ятав.

Шень Юйфей зняла шолом і розстебнула комір тактильного костюма. Вона одягла величезні окуляри, що додали її вузькому обличчю кумедного виразу. Без будь-яких емоцій дивилася на Ван Мяо, не кажучи при цьому жодного слова, чекаючи, коли він заговорить. Ван Мяо вийняв сплутаний клубок плівок і почав незграбно викладати події, що відбулися з ним. Шень слухала розповідь дуже уважно, але на плівки звернула увагу лише мимо-хідь, детально не розглядаючи. Це невимовно здивувало Ван Мяо, але подальший перебіг розмови переконав, що Шень вочевидь добре знайома із суттю його питання. Він замовк, майже закінчивши свою розповідь, але Шень і далі дивилася на нього, чекаючи кінцівки розповіді.

Коли він закінчив, Шень уперше заговорила:

— Як ваш проект із дослідження наноматеріалів? Нелогічність цього запитання здивувала Ван Мяо:

— Наноматеріали? Яке вони мають відношення до цього? — його палець показував на купу плівок.

Шень спокійно дивилася на нього, чекаючи відповіді на своє запитання. Це був її звичайний стиль ведення розмови — без єдиного зайвого слова.

— Припиніть ваші дослідження, — урешті сказала вона.

— Що? — Ван Мяо не був упевнений, що правильно розчув. — Що ви сказали?

Шень і далі мовчала.

— Припинити? Це головний національний проект!

Шень не видавала жодного звуку, лише її спокійний погляд і далі був спрямований на нього.

— Ви повинні назвати мені вагому причину для цього!

— Просто припиніть і все.

— Що вам відомо? Скажіть мені!

— Усе, що могла, — я сказала.

— Я не можу просто так зупинити проект. Це неможливо!

— Просто припиніть і все.

Це було фіналом розмови про зворотний відлік. Надалі, як би Ван Мяо не тиснув, і що б не говорив, у відповідь він чув тільки: «Просто припиніть і все».

— Я тепер зрозумів, — сказав Ван Мяо, — «Рубежі науки» — не просто дискусійний клуб із питань фундаментальних теорій, як ви говорили мені раніше. Їхній зв'язок з реальністю набагато складніший і комплексніший, ніж здається на перший погляд.

— Ні, навпаки. Ви просто дійшли такого висновку, тому що «Рубежі науки» беруть участь у чомусь більш грандіозному, ніж ви можете собі уявити.

Розчарувавшись у цій порожній розмові, Ван Мяо підвівся і без прощань вийшов. Шень Юйфей мовчки провела його до дверей і переконалася, що він сів у таксі.

Одразу після цього з-за рогу вилетів інший автомобіль і різко зупинився біля входу. З автомобіля вийшов чоловік. Ван Мяо впізнав його відразу, попри тьмяне світло, що падало з будинку.

Це був Пань Хань — один з найвідоміших членів «Рубежів науки», учений-біолог, автор теорії про те, що довготривале споживання генно-модифікованих продуктів призводить до підвищеного ризику виникнення генетичних відхилень у потомства, а вирощування таких продуктів обумовить масову екологічну катастрофу. На відміну від інших провидців, які малюють наскрізь фальшиві апо-каліптичні картини без будь-якої конкретики, його теорії і припущення з настільки лякливою точністю виявлялися правдивими, що про нього почали ширитися чутки, немов він сам із майбутнього.

Крім того, широкою популярністю він завдячував створенню першої китайської експериментальної комуни. Але на відміну від однотипних західних утопічних ініціатив «Назад до природи», його проект «Китайського села» розташовувався не в сільській глушині, а в самому центрі одного з найбільших мегаполісів. Члени комуни не мали приватної власності й грошей: усе необхідне для життя, включно з продуктами харчування, вони брали з побутових відходів навколишнього міста. На відміну від попередніх подібних експериментів, комуна не тільки вижила, а й стабільно збільшувалася в розмірах. На сьогодні тільки постійних членів налічувалося понад 3000 осіб, плюс незліченна кількість тих, хто приєднувався до комуни на якийсь час, щоб випробувати на собі такий спосіб життя.

Зважаючи на успіх цих двох проектів, будь-яка висловлена Пань Ханем думка з приводу соціальних проблем одразу ставала вагомою і викликала велику довіру в суспільстві. Було відоме його негативне ставлення до Науково-технічної революції, яку він порівнював з небезпечною хворобою людського суспільства. А бурхливий розвиток технологій вважав аналогією вибухової проліферації ракових клітин в організмі, що матиме такі самі наслідки: вичерпання поживних речовин, ушкодження органів і, як результат, смерть тіла господаря. Він виступав за заборону використання «грубих» технологій — викопного палива і ядерної енергетики, щоб надати поштовху використанню «помірних» технологій — сонячної енергетики і малих гідроелектростанцій. Пань Хань вважав, що в недалекому майбутньому відбудеться де урбанізація ме-гаполісів з подальшим рівномірним розподілом населення по самодостатніх селах і невеликих містечках. Живучи за принципом «помірних» технологій, ці утворення зможуть створити «нове агрокультурне суспільство».

— Він тут? — запитав Пань Хань, вказуючи на другий поверх вілли.

Шень Юйфей нічого не відповіла.

— Я хочу попередити вас і його: не змушуйте нас вживати заходів, — холодно сказав Пань Хань.

Шень Юйфей знову проігнорувала репліку на свою адресу, замість цього нахилилася до таксиста:

— Усе гаразд, — і жестом показала, що він може їхати. Після того, як таксист завів мотор і почав рух, Ван Мяо вже не чув ані слова з розмови Шень і Паня, але, озирнувшись назад, він побачив, що увійти до будинку вона йому так і не дозволила.

* * *

Коли Ван Мяо дістався додому, було вже далеко за північ. Вийшовши з таксі, він розплатився з