Читати книгу - "Знову твоя, Катя Кірініна"

Стою як громом уражена, навіть нема жодної думки в голові. Мої внутрішні страхи підтвердилися, і це всі розваги вихідного дня?

Боже, так бридко як зараз, ніколи не було, навіть тоді, коли Кирило при своїх друзях мене покинув.

– Я не можу в це повірити, - шепочу я, все ще тліє надія, що Стася не знає, що насправді в голові у Кирила, та й ніхто не знає насправді, мене вже нічим не здивувати.

– Прийдеться повірити, - відповідає дівчина й одягає своє пальто. - Інакше звідки я знала б, що ви тут і що приїхали та й вашу історію взагалі? Моя вам порада, доки не пізно повертайтеся додому і більше ніколи не слухайте його. Він все одно одружується зі мною, він любить мене.

– Дивно він своє кохання виявляє, - сідаю на край дивана, голова паморочиться від її слів. Як я могла так легко йому повірити?

– Це вже не вам судити, він награється і прийде до мене, як завжди це робив, і ми будемо щасливі. У будь-якому разі, варто мені зателефонувати й сказати, що я захворіла, як він покинув вас і помчався додому. Це вкотре доводить, що ви всі, для нього порожнє місце, а я його наречена.

«Ви для нього. Усі ви для нього». Б'є набатом в голові.

Я лише чергова, ніяка не кохана і не особлива.

– Він навіть возить вас усіх по тому самому маршруту, готельний комплекс, потім сюди ...

Господи, звідки вона знає? Невже правда? Звичайно, правда, це тільки я ідіотка повірила у його кохання через роки. Як же боляче. Відчуваю, як біль ніби розриває грудну клітку, настав час взяти себе в руки та не жити гарною ілюзією.

– Їдьте. Майте гордість і викиньте з голови всі його байки, не тіште себе тим, що заради вас він усе покине. Не покине, він мій. У нас за тиждень весілля, не руйнуйте нам життя. Він пограється і повернеться до сім'ї, а ви зіпсуєте собі життя, якщо вже не зробили цього.

Стася бере сумку і прямує на вихід, а я забула як дихати. Вона у всьому має рацію. Що зараз робити з цією правдою? Як переварити, а головне, де знайти сили вгамувати цей біль у серці?