Читати книгу - "Війна і мир 1-2"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Додому, — сказав П'єр і, незважаючи на десять градусів морозу, розгорнув поли ведмежої шуби на своїх широких, сповнених радості грудях.
Було морозно і ясно. Над грязькими напівтемними вулицями, над чорними дахами стояло темне зоряне небо. П'єр, тільки дивлячись на небо, не почував образливої низькості усього земного в порівнянні з височінню, на якій була його душа. При в'їзді на Арбатську площу величезний простір зоряного темного неба відкрився П'єровим очам. Майже на середині цього неба над Пречистенським бульваром, оточена, обсипана з усіх боків зорями, але відрізняючись від усіх близькістю до землі, білим сяйвом і довгим, піднятим вгору хвостом, стояла величезна яскрава комета 1812 року, та сама комета, що віщувала, як говорили, всякі жахи і кінець світу. Але у П'єра ясна зоря ця з довгим променистим хвостом не викликала ніякого страшного почуття. Навпаки, П'єр радісно, мокрими від сліз очима, дивився на цю світлу зорю, Яка наче, з невимовною швидкістю пролетівши безмежні простори по параболічній лінії, раптом, як стріла, що вп'ялася в землю, вліпилася тут у одно вибране нею місце на чорному небі і зупинилась, енергійно піднявши вгору хвоста, сяючи і граючи своїм білим світлом між незчисленними іншими мерехтливими зорями. П'єру здавалось, що ця зоря цілком відповідала до того, що було в його розквітлій до нового життя, розм'якшеній і підбадьореній душі.
Примітки
1
— Ну, князю, Генуя і Лукка — маєтки фамілії Бонапарте. Ні, я вас попереджаю, якщо ви мені не скажете, що в нас війна, якщо ви ще дозволите собі захищати всю гидоту, всі страхіття цього антихриста (справді, я вірю, що він антихрист), — я вас більше не знаю, ви вже не друг мені, ви вже не мій вірний раб, як ви кажете.
2
Я бачу, що я вас лякаю,
3
«Якщо у вас, графе (або князю), нема на оці нічого кращого і якщо перспектива вечора у бідолашної хворої не надто вас лякає, то я буду дуже рада бачити вас сьогодні в себе між сьомою і десятою годинами. Анна Шерер».
4
— Господи, який гарячий напад!
5
— Передусім скажіть, як ваше здоров'я, любий друже?
6
Признаюсь, усі ці свята і фейєрверки стають нестерпними.
7
— Не мучте мене. Ну, що ж вирішили з приводу депеші Новосильцова? Ви все знаєте.
8
— Що вирішили? Вирішили, що Бонапарте спалив свої кораблі, і ми теж, здається, ладні спалити свої.
9
Цей горезвісний нейтралітет Пруссії — лише пастка.
10
До речі, — віконт Мортемар, він родич Монморансі через Роганів,
11
абат Моріо,
12
імператриця-вдова
13
Барон цей нікчемна істота, як здається.
14
— Барона Функе рекомендувала імператриці-матері її сестра,
15
велику пошану,
16
До речі, про вашу родину,
17
милується все громадянство. Її вважають прекрасною, як день.
18
— Що ж робити? Лафатер сказав, би, що в мене нема шишки батьківської любові,
19
дурні.
20
Я ваш.
21
і вам лише можу признатися. Мої діти — тягар мого існування.
22
Що ж робити?..
23
мають манію одружувати.
24
дівчина,
25
наша родичка, княжна
26
Ось вигода бути батьком.
27
Сердешна нещаслива, як камінь.
28
— Слухайте, люба Анет,
29
Влаштуйте мені цю справу, і я назавжди ваш.
30
як мій староста мені пише
31
— Стривайте,
32
Лізою, дружиною молодого Волконського.
33
Я в вашій родині почну навчатися ремесла старої дівиці.
34
найчарівніша жінка в Петербурзі,
35
тіточкою?
36
тіточку,
37
розвагою
38
— Я захопила роботу,
39
не зіграйте зі мною лихого жарту; ви мені писали, що у вас зовсім маленький вечір. Бачите, як я закутана.
40
— Будьте спокійні, Лізо, ви все ж будете кращою за всіх,
41
— Ви знаєте, мій чоловік покидає мене. Іде на смерть. Скажіть, нащо ця гидка війна,
42
— Що за мила особа, ця маленька княгиня!
43
— Дуже ласкаво з вашого боку, мосьє П'єр, що ви приїхали одвідати бідолашну хвору.
44
— Ах, до речі! Розкажіть нам це, віконте,
45
що нагадує Людовіка XV
46
— Віконт був особисто знайомий з герцогом,
47
— Віконт чудово вміє розповідати,
48
— Як відразу видно людину хорошого товариства,
49
люба Елен,
50
— Яка красуня!
51
— Я, далебі, побоююсь за своє вміння перед такою аудиторією,
52
— Почекайте, я візьму свою роботу,
53
— Що ж ви? Про що ви думаєте? — Принесіть мій ридикюль.
54
Милий Іполит
55
— Це не історія з привидами?
56
— Зовсім ні.
57
— Річ у тому, що я терпіти не можу історій з привидами,
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Війна і мир 1-2», після закриття браузера.
