Читати книгу - "Океанаріум, Олег Петренко"

Пірат тихо сказав, коли зайшов у першу кімнату і почав шукати на склі плями:

- Якщо щось буде не так, то Сергій візьму на себе відповідальність. І йому нічого за це не буде. Його не звільнять, - усміхнувся, - я все роблю на благо. Усе буде добре. Я зараз зроблю роботу Сергія, а він зробить роботу Наташі і коли вона прийде на роботу, то тоді кожен займе своє місце.

Сергій подумав:

- Я зараз людям продам квитки і вони зайдуть в океанаріум, і я повернуся на своє робоче місце. Сподіваюся, що за цей час Наташа повернеться на роботу і займе своє робоче місце.

Сергій зайшов у касу і подумав про себе, відкриваючи вікно для продажу квитків:

- Є люди, які завжди спізнюються на роботу, і бувають такі моменти, коли людина не часто вчасно приходить на роботу, і тут нічого такого немає. З цим потрібно щось робити. Людина якщо працює, то вона працює і вчасно приходить на своє робоче місце, а тут Наташа постійно спізнюється. Щось тут не так. Може згадати сьогодні ввечері бажання у Золотого ската, щоб Наташа ніколи більше не спізнювалася. Так потрібно зробити. Сподіваюся на те, що вона скоро буде. Можливо десь затрималася в дорозі, а можливо в неї був такий солодкий сон, що вона не хотіла покидати свій світ снів і підніматися на роботу, а можливо вона гуляла впродовж цілої ночі десь у нічному клубі та не подивилася на час і невчасно прийшла додому, а тепер запізнюється на роботу. Тут можливо все що завгодно. Я вважаю, що не потрібно грати в гру можливо і неможливо. Я краще продам кілька квитків і не буду думати про такі речі. Я нічого не знаю.

Сергій відкрив вікно для продажу квитків і продав шість квитків по двісті гривень.

Кожен відвідувач узяв по квитку і поклав на тарілку для грошей гроші. Сергій продав усім, хто чекав на відкриття океанаріуму, квитки, і в цей час у маленьку кімнату продавця квитків забігла Наталя й одразу сказала:

- Сергію! Вибач за запізнення.

Сергій усміхнувся:

- Доброго ранку. Нічого. Я вже продав квитки сьогоднішнім відвідувачам. Я все зробив і я радий, що ви запізнилися на п'ять хвилин, а не на двадцять п'ять.

Наташа:

- Сергію вибач, на дорозі були затори.

Сергій усміхнувся:

- Я все розумію і нічого вам не кажу. Таке буває часто і на такий випадок, якщо хтось запізнюється на роботу, я можу як керівник установи за відсутності керівництва виконувати всю роботу і давати всім різні вказівки. Не хвилюйтеся все добре. Ще я можу робити роботу за всіх, бо я це постійно роблю.

Наташа:

- Спасибі вам Сергій, що ви виконали за мене мою роботу.

Сергій відповів:

- Не моя за що. Це також моя робота стежити за тим, щоб в океанаріумі виконувалася вся робота.

Наташа:

- Дякую.

Сергій:

- Добре. Я піду займатися своїми справами. Ще потрібно повернути на місце Пірата, а то він зараз виконує мою роботу і витирає плями на склі, а йому потрібно зайняти своє місце біля входу на сходах і зустрічати відвідувачів.

Наташа:

- Не буду вас затримувати.

Сергій:

- Гарного вам робочого дня.

Сергій спустився по сходах і взяв радіостанцію, через яку спілкувався з кожним працівником закладу, і завдяки їй ніхто ні за ким не бігав і не шукав. Натиснув на кнопку радіостанції:

- Пірат. Виходь нагору.

Пірат одразу відповів:

- Усе, я йду.

За хвилину Пірат вийшов із загального залу та піднявся на сходи до Сергія:

- Ти всі квитки встиг продати?

Сергій усміхнувся:

- Майже всі. Наташа прийшла після того, як я продав квитки. Вона сказала, що довго їхала на роботу через затори на дорозі.

Пірат:

- Їй далеко до нас їхати. Таке іноді трапляється.

Сергій:

- Добре. Я пішов займатися своїми справами і скоро до нас прийдуть перші відвідувачі. Тож чекай їх і посміхайся їм.

Пірат:

- Добре. Як завжди я завжди посміхаюся.

Сергій:

- Добре що хоч ти не запізнився на роботу, а то мені довелося за всіх виконувати роботу і бігати по всьому залу та розважати відвідувачів своєю частою появою перед ними. Цікаво якщо так було, то про що вони б подумали?

Пірат усміхнувся:

- Що ти тут один працівник і виконуєш один за всіх роботу.

Сергій:

- Я з тобою повністю згоден.

Пірат:

- А це було б цікаво побачити обличчя відвідувачів коли б ти за всіх виконував роботу і був на кожному робочому місці за кожного. Спочатку касиром, потім замість мене зустрічав людей, а далі замість провідника і керівника про всяк випадок.