Читати книгу - "Королівство Андосія. Книга 1., Віталій"

Генерал Маркус, бачачи відступ ворога, віддав наказ переслідувати їх, але лише на невелику відстань, побоюючись підступної засідки в гірських ущелинах. Коли останній, кричущий від болю і страху Тіньовий Породження зник у ранковому тумані, на полі бою запанувала важка, гнітюча тиша, яку порушували лише тихі стогони поранених, що лежали на землі, та плач за загиблими товаришами.

Битву було виграно. Королівство Андосія вистояло, перша, найстрашніша хвиля темряви була відбита. Але ця перемога далася їм дорогою, надзвичайно високою ціною. Багато хоробрих воїнів, синів та дочок Андосії, віддали своє життя, захищаючи свою землю, свою свободу.

Кайл стояв на стіні фортеці, його тіло тремтіло від втоми, а меч був покритий ворожою кров'ю. Він дивився на поле бою, на жахливе видовище, що розкинулося перед ним. На землі лежали сотні потворних тіл Тіньових Породжень, але він також бачив тіла своїх товаришів, тих, хто ще вчора ділив з ним хліб та небезпеку. Важкий смуток, холодний, немов гірський вітер, стиснув його серце.

До нього повільно підійшов генерал Маркус. На його суворому обличчі також читалася втома, біль від втрати та глибока скорбота за полеглими.

— Ми перемогли, лейтенанте, — тихо промовив генерал, його голос був хриплим від напруги. — Але ця перемога коштувала нам дорого, надто дорого.

— Так, генерале, — відповів Кайл, його голос також звучав втомлено. — Але ми вистояли. Ми відбили їх.

Раптом до них підійшов маг Елдрік, його білі шати були забруднені пилом, а обличчя було блідим та виснаженим, він явно витратив величезні сили на свої могутні чари.

— Це була лише перша битва, — сказав маг, його голос звучав похмуро, немов віщуючи нові біди. — Темна сила, якій вони поклоняються, ще дуже сильна, вона не змириться з поразкою. Це лише початок великої війни.

Його слова пролунали як тривожне попередження, що розвіяло ілюзію повної перемоги. Кайл розумів, що битва за Андосію ще далеко не закінчена. Тіньові Породження повернуться, сильніші та зліші, і їм доведеться знову битися, і, можливо, наступна битва буде ще більш жорстокою.

Але зараз вони перемогли. І ця перемога, здобута такою ціною, дала їм надію, що жевріла в їхніх серцях. Вони знали, що не самотні у своїй боротьбі. Король Теодор Мудрий, його могутня армія та найсильніші маги королівства будуть на їхньому боці.

Кайл подивився на схід, у бік похмурих гір Гора, що ховалися в ранковому тумані, мов темні, дрімаючі велетні. Він знав, що там, у їхніх темних глибинах, ховається їхній ворог, чиє зло пробудилося після століть сну. І він знав, що колись йому доведеться знову зустрітися з ним, зіткнутися з цією темрявою віч-на-віч.

Але зараз він відчув глибоку втому, що накрила його з головою, але водночас і незламну гордість за себе, за своїх товаришів, за всіх, хто стояв поруч. 

Кінець Першої Книги.

Кінець