Читати книгу - "Сотня весіль та інші неприємності, Анні Кос"

З тихим зітханням я змусила себе відвернутися від вітрини, зробила кілька кроків — і одразу ж посковзнулася. Ноги поїхали підступним снігом, і я, відчайдушно розмахуючи руками, збила лоток нещасного торговця. Амулети розлетілися на всі боки. Хтось смачно вилаявся, хтось закричав, а мене викинуло на дорогу.

Світ відчайдушно крутнуло, перед носом промайнули темні силуети вершників, які саме вивернули на дорогу. Я завизгнула від жаху, розуміючи, що зараз мене просто затопчуть. 

Та що ж таке! Гинути вдруге за два тижні?

І я заплющила очі.