Читати книгу - "(не) Колишні, Таня Смолярчук"

Андрій..

-Так що там з нашим проектом?Все в силі?- запитує мене мій товариш Антон

-Так, лишилося лише все спланувати і можна починати забудову, завтра ж напряжу свого фінансового щоб підготував мені всі звіти щодо розходів компанії..- підхожу і наливаю нам обом віскі, зайнявши місце навпроти друга.

-Добре я тоді зв'яжуся зі своїм спонсором і дам йому згоду..

-Окей тільки не затягуй, хочу пошвидше розпочати свій проект..

-Які плани у вас зі Сніжанною на ці вихідні?Можливо махнем десь на природу, ти з своєю а я зі своєю.Як тобі така ідея..- товариш робить пропозицію хоча мені вона зовсім не до вподоби..

-Лайнова ідея Антоне.Ми розлучаємося- вирішую поставити його до відома адже нам разом вирішувати подальші проблеми

-Що, ти що збожеволів?Коли це ти таке вигадав..Ні ні ні..Це ніяк не доречне- він категорично проти, і починає розгулювати по всій кімнаті що мене починає дратувати..

Я стільки часу живу по вказівках, те не роби потрібно так, це для тебе краще і ця дівчина тобі підходить більше..

Я й одружився на Сніжані лише через те, що батько наполіг, а мені в цей час було по барабану як топити своє життя..

-Сьогодні їй повідомив про це..Не можу більше обманювати її і самого себе..

-Ти хоч розумієш що її батько на пару з твоїм у порох зітре наш маленький бізнес..Нахуй взагалі приймати такі поспішні рішення, ти ж і так не погано жив..- Антоха не тримає свої емоції, але я все давно вирішив, і навіть приблизно знаю як подолати ті проблеми які навалються на нас пісня розлучення..

Сніжанна на емоціях випалила, що ніякого розлучення мені не дасть.Але я чітко розумію, що пора припинити це безглуздя.

Наш шлюб це величезна помилка, і нічого хорошого він нам не приніс.Ми морально вичерпали себе, і нічого вже не можливо зробити 

-Не зітруть якщо правильно все спланувати, і не обов'язково їм про це казати..Я стомився не можу більше..

-У тебе що інша?Ти закохався?- він пропалює мене своїм поглибленим поглядом- так і продовжуй спати з нею потайки, навіщо розлучатися, погуляєш і одумаєшся.

-Тому що вона не така, і не підпустить мене навіть на пушечний вистріл до себе..До того ж вони з Сніжаною колишні подруги..

-Це що та сама що тебе бортонула?Життя тебе нічому не вчить!Забуть, забуть про неї...Не руйнуй свого життя!

-А чи було воно в мене?Я живу на автоматі, то винен те, то це...А хто мене запитає?- всі краще знають за мене, і я навіть не сумніваюся що до моєї розлуки з Мар'янною приклав руку саме батько..

-Чорт.Чорт.Чорт...Як все це не вчасно, вона хоч того варта?- пом'якшується..

-Варта Тох, варта..- в цьому я навіть не сумніваюся..

-Дивися щоб тобі твоє захоплення не вилізло боком,- кидає на останок перед тим як покинути мій кабінет..

Я лишаюся на одинці у повній темряві.З недавніх часів мені нікуди йти і у мене фактично не має дому..

Дім, це те місце де тебе чекають і куди тебе тягне, а до нашої квартири зі Сніжанною не має абсолютно ніякого бажання йти..

Я стільки часу шукав втіхи на стороні, намагався заповнити всю цю порожнечу яка лишилася в душі після того як вона пішла..

Все життя втратило будь- які барви..Я неначе існував але не жив, не дихав..Батьки раділи і тішилися тим, що нарешті у них з'явилася гідна невістка, та яка мені підходить і яку можна познайомити з родичами..

А мені просто хотілося вилаятися на всіх!Накричати, піти геть і ніколи їх не бачити..Я навіть Сніжанку почав ненавидіти, хоча раніше вона була моїм найкращим другом.Все думав, що якби не її примха бути з коханим, то батьки б не були такі категоричні щодо Мар'янни.

А вона все бачила, плакала, хвилювалася.Повірила дурненька що мені не пара..А в якийсь момент пазл в моїй голові склався, коли батько проговорився що розмовляв з Мар'яною і радий що вона зробила правильний вибір..

Я на емоціях побіг до неї, хотів знову поговорити, благати прощення, дати ще шанс, але двері їхньої квартири мені відкрив її вітчим..

Ця нахабна морда, сказала що моя Мар'янка втекла кудись з коханцем, навіть мамі не дзвонить, і зовсім забула про них..Що використовувала мене, а потім підвернувся гідний варіант і вона швидко перемитнулася до нього.

Я звісно врізав йому на емоціях.Але й після цього лекше не стало..

Дурненька, що ж вона накоїла, де її тепер шукати..В якийсь момент я зненавидів все навколо, це місто яке носило стільки спогадів про дівчину, мені хотілося тікати світ за очі, і не озиратися на минуле.

Я забрав Сніжанну і ми разом махнули у весільну подорож, моталися світом, а потім прийняли спільне рішення жити в іншому місці подалі від батьків.

Я намагався.Чесно намагався.Але вона не Мар'яна.Саме огидне займатися коханням з однією жінкою а уявляти іншу.

Ні вона не заслуговує на це.І чим швидше я припиню це, тим швидше вона стане щасливою..

А потім знову вона..У мене неначе пелена з очей злетіла.Я ще декілька разів під'їджав до того магазину, щоб переконатися що це дійсно моя мишка, моя дівчинка...

Вона стала ще гарніше, жіночніша..Її тендітна дівоча фігура змінилася на більш витонченішу жіночнішу.Груди і сідниці набули більш апетитної форми, гарні бедра, і плоский підкачений животик.

Все та ж моя дівчинка, але я боявся, боявся підійти..Знаю що випалив тоді, а вона побачила мене зі Сніжаною..

Уявляю лише наскільки боляче було їй тоді..

А потім вона сама прийшла до мене в руки.Сама прийшла влаштовуватися на роботу, і хоч місце фінансового запропонувати не зміг, але точно знав що вже нікуди не відпущу..

Зроблю все щоб повернути її, на цей раз ми все зможемо, і ніхто не завадить нам в цьому..

********

-Стасе ти підготував все те що я тебе просив?- звертаюся до свого фінансового на наступний ранок..

-Ще ні.Зовсім мало часу, я саме працюю над цим!- випалив захвильований фінансовий..

-Що мало часу?Ти взагалі безстрашний?Ти місячні звіти щолкав за півдня, а тут не можеш розібратися з дрібним звітом щодо наших розходів?