Читати книгу - "(не) Колишні, Таня Смолярчук"

******

-Навіщо ти мене сюди привела?- запитує Сніжана, коли ми опиняємося в одному з барів.

-Щоб розслабити тебе, я хочу щоб ти нарешті взяла себе в руки і припинила перед ним принижуватися..

-Мар'янко, я така дурепа- знову починає ревіти- і навіщо я у все це вляпалася, знала ж що йому байдуже на мен, але всеодно продовжувала вірити, стерпиться злюбиться..А він, а він..

-А він егоїст, гад, вважай як хочеш

-Ні..Ні він хороший, просто він досі тебе кохає, досі, і всі мої старання пройшли даремно..

-Люба ти красива дівчина, та міліони хлопців будуть тебе на руках носити, кохати, можливо варто бути коханою а не кохати?

-Я не можу..Не можу відпустити, інакше простотвмру без нього..

-Не вмреш!Я теж так думала, але з часом біль притих і замінився іншими негайними справами..

-Вибач мене, вибач будьласка- хапається за мої руки неначе за останню надію, останню соломинку для існування, але я ж то знаю що давно пробачила, хоч і між нами величезна стіна у вигляді одного чоловіка..

Привіт мої любі!

Як гадаєте чи зможуть дівчатка відновити свою дружбу, і чи не стане на заваді та сама стіна?

Вибачте за вчорашній прогул, але надалі частини виходитимуть рідше..Можливо через день, а поки що підтримайте книгу своїми зірочками, якщо подобається звісно..Для мене це дуже важливо.

Дякую 

З любов'ю ваша С.Т