BooksUkraine.com » Любовні романи » Дочка пірата, Лаванда Різ 📚 - Українською

Читати книгу - "Дочка пірата, Лаванда Різ"

138
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Дочка пірата" автора Лаванда Різ. Жанр книги: Любовні романи / Любовна фантастика. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 22 23 24 ... 165
Перейти на сторінку:

 - Все не так просто? - Ілай притиснув її до себе, - Я розумію. …Ти прив'язана до них, ти не знаєш іншого життя, а на території Імперії тебе можуть стратити. А я солдат, я мушу повернутися на службу. Але Енн! Я не шкодую, що ми зустрілися, це… це було, напевно, однією з головних подій у моєму житті. У мене виникло таке відчуття, що я не один. Я знайду тебе, де б ти не була, я обов'язково знайду тебе, Енн! І може тоді у нас буде вибір!

 Енн підняла на нього свої великі вологі очі і Ілай не втримавшись, поцілував її. І на кілька хвилин світ перестав існувати і для неї, тому що все чого вона хотіла в цю мить – це міцно обійняти його за широкі плечі та відповісти на цей сповнений ніжності та боязкого зізнання поцілунок.

Біля входу у випускний відсік завмер у подиві Лакур, штовхаючи ліктем Сеяріна:

- Ти це бачиш? Здається, Енн знайшла собі хлопця… на нашу голову…

- Я хоч і позбавлений емоційних спалахів, але я ще не сліпий, - прошипів йому у відповідь аквазанець. - І я хочу почути від неї все, перш ніж це зробить Зур. Може, ми встигнемо допомогти їй, це буде найменше зло, ніж за справу візьметься наш старший брат.

- Гм, гм! - Голосно відкашлявся Лакур, змусивши Енн відскочити від солдата, - Нам дороге наше братство і наш спокій, Еннжі. Ти змушуєш нервувати навіть нашого Сеяріна, бачиш, як зблідли його щупальця на бороді, це вірна ознака паніки у аквазанця.

Сеярін різко повернувся до Лакура, і цього було достатньо, щоб Лакур знову напустив на себе сердитий тон:

- Енн, ми любимо тебе, ти знаєш це. Усі любимо, по-своєму. Зур непередбачуваний та агресивний… Ти маєш зараз же, чуєш, зараз же розповісти нам все. Все! І негайно! Пристебни солдата і йди за нами!

- Все добре, - пробурмотіла Енн, пристібаючи Ілая і відповідаючи на його стурбований погляд. – Я… не забуду тебе, – і вона швидко поцілувала його у губи на прощання.

- Отже, - Промовив Сеярін з вимогливою увагою, дивлячись на дівчину, що увійшла слідом за ними.

- Гаразд, я розповім. …Коли ми впали на Тарго… коли помер Чео, я була розчавлена ​​і розгублена, немов у тумані. Разом із колоністами мене вивезли і через дурну випадковість, через витівку якоїсь жінки, я потрапила на базу «Аватар-1», де мене записали в репродуктивну програму. Коли я про це дізналася – у мене був шок. Я спробувала змінити це, але ви самі розумієте, я була одна серед тисяч імперців, і неможна було надто привертати до себе їхню увагу! Ілай був приставлений до нагороди участю в цій же програмі, але його самого, мабуть, це сильно дратувало, він імпульсивно схопив першу дівчину, що попалася йому під руку, щоб якнайшвидше закінчити з формальностями, і цією дівчиною, знову ж таки, за безглуздим збігом, виявилася я. Звичайно, я не хотіла бути його дружиною і народжувати дітей солдатів для Імперії. Я думала тільки про те, як втекти звідти, я прочісувала яруси та відсіки «Аватар-1», виношуючи план втечі. Але сталося так, що … зустріч з Ілаєм стала для мене не просто випадковістю. Він …він не такий як усі. Він щирий, живий, безпосередній, добрий та самотній. Нехай він і солдат, але він благородний і людяний, у ньому ще б'ється гаряче серце. Я це відчула, побачила це у його очах. Так сталося, що... нас потягло один до одного...

 - О, ні, тільки без подробиць! - Вигукнув Лакур.

- Я не збираюся ділитися з тобою цими подробицями! Ви просили – я розповідаю. Так! Ми були близькі, він став для мене... чимось рідним. І коли я побачила його на борту работоргівця, я не змогла кинути його там. Я хочу, щоби він жив. Мені… мені…

- Він став тобі дорогий за якісь дві доби? – голос Сеяріна звучав неупереджено.

- Так, став! Але й ви мені дорогі. Я знаю, що нам з Ілаєм доведеться розлучитися, але, принаймні, я хочу знати, що з ним все добре, що його серце б'ється, що він усміхається, що він у безпеці. Для мене це важливо, - останні слова далися Енн з великим хвилюванням. Повисла хвилинна пауза.

- Доля солдата ніколи не буде безпечною, - нарешті промовив Сеярін. – А твій чоловік, Енн, солдат Імперії!

- Боже, як це паскудно звучить! - Застогнав Лакур. – Але одне точно – Зур збожеволіє коли дізнається!

- Я чудово усвідомлюю, що Ілай солдат, і що він може загинути у бою, але тільки не від руки моїх братів! - Вигукнула Енн. - Я не зраджувала вас, я віддам за вас своє життя, але я не знаю чому моє серце вибрало його, адже за нього я теж готова ризикувати своєю головою.

- Я все почув і зрозумів! - Сеярін піджав губи, ворушачи щупальцями. - Хотілося б дізнатися, а він віддав би за тебе своє життя? Залишайтеся тут, я незабаром повернуся.

З непроникним виразом обличчя Сеярін зупинився навпроти Ілая, пронизуючи його своїм вивчаючим поглядом.

- Ти щось хочеш запитати у мене? Що з Енн? - Промовив Ілай, намагаючись розворушити застиглого пірата.

- Коли повернеться Зур, ми стратимо її. Вона заплатить кров'ю за свій зв'язок з нашими ворогами, - монотонно відповів Сеярін, стежачи за поглядом солдата, який перелякано підскочив на ноги і приголомшено втупився у розумні очі Сеяріна.

- Що?!! Та ви збожеволіли всі!! Не робіть цього!!! Вона тут ні до чого! Хочете когось покарати - стратьте тоді мене! – напружено вигукнув Ілай, кинувшись до Сеяріна, який вчасно відступив назад. - Вона ж так віддана вам, чому ви поводитеся як тварини?!! Не смійте чіпати її! – на обличчі Ілая набрякли вени, і воно спотворилося, наче від дикого болю.

- Розслабся, солдате. Мені потрібно було лише дещо перевірити. Ми ніколи не заподіємо Енн шкоди. Навпаки, ми захищаємо свою сестру. Порада на майбутнє, так, про всяк випадок – тримайся від неї подалі.

- Угу, - прошепотів Ілай услід Сеяріну, - Обов'язково прислухаюся до твоєї поради, придурку. Не дочекаєшся!

- Ну, що? - з цікавістю подивився на нього Лакур, коли Сеярін повернувся до пілотської рубки.

- Ти не повіриш. Солдат все ж таки готовий віддати за Енн своє життя. Хіба таке може бути солдат і піратка разом? Такий потік емоційної бурі, мало з ніг мене не збив, зовсім голову втратив. Тяжко розуміти таких нестабільних істот.

1 ... 22 23 24 ... 165
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дочка пірата, Лаванда Різ», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Дочка пірата, Лаванда Різ"