Читати книгу - "Бійцівський клуб"

Сказати це.

І кров із бульбашки заливає все довкола.

Ось як Тайлер отримав можливість відкривати бійцівський клуб кожного вечора. Опісля було сім бійцівських клубів, потім п’ятнадцять, а невдовзі й двадцять три, і Тайлер хотів більше. Гроші надходили завжди.

Будь ласка, благаю я керуючого готелем «Pressman», дайте мені гроші. І я знову смиюся.

Будь ласка.

І будь ласка, більше не бийте мене.

У вас стільки всього є, а в мене нема нічого. І я починаю дертися по штанях у тонку смужку керуючого готелем «Pressman», який відсахується все більше, спираючись на підвіконня, і навіть його губи сахаються мене, оголюючи зуби.

Чудовисько чіпляється скривавленою лапою за ремінь керуючого, підтягується, щоби вхопитись за білу накрохмалену сорочку, і охоплює його м’які зап’ястя кривавими руками.

Будь ласка, всміхаюся гак, щоби розійшлися шви на губах.

Ми боремося, керуючий скрикує і намагається прибрати руки від мене, моєї крові і мого розбитого носа, ми обидва вимазуємося в крові; саме тої чудової миті вирішує зайти охорона.

Глава 16

Сьогодні в газетах пишуть про те, що хтось розбив вікна у хмарочосі «Неіn Tower» між десятим і п’ятнадцятим поверхами, виліз крізь офісні вікна й намалював на південному боці будівлі п’ятиповерхову вишкірену пику, а потім влаштував пожежі в центрі кожного величезного ока, і вони сяяли — величезні і всевидючі — над світанковим містом.

Пика на світлині на першій сторінці — злий гарбуз, японський демон, дракон жадібності, що висить у небі, а дим — відьомські брови чи дияволові роги. Люди кричать і дивляться вгору.

Що би це значило?

І хто б міг те зробити? Навіть після того, як пожежі загасили, пика нікуди не поділася і стала ще страшнішою. Порожні очі ніби стежили за кожним перехожим і водночас лишалися мертвими.

Газети пишуть про це все більше.

Звісно, ти це прочитав і хочеш знати, чи було воно частиною проекту «Каліцтво».

Газета пише, що в поліції нема конкретних зачіпок. Молодіжні банди чи космічні прибульці, хто б це не був, він міг загинути, дряпаючись по виступах і звисаючи з підвіконь із балонами чорної фарби.

То був Комітет Шкідників чи Комітет Підпалів? Гігантська пика могла бути їхнім домашнім завданням на минулий тиждень.

Тайлер знає напевне, проте перше правило проекту «Каліцтво» — ти не питаєш про проект «Каліцтво».

Цього тижня в Комітеті Насильства проекту «Каліцтво» Тайлер сказав, що кожен дізнається, що таке постріл з пістолета. Усе, що робить пістолет, — фокусує вибух в одному напрямку.

На останню зустріч Комітету Насильства Тайлер приніс пістолет і телефонний довідник із «жовтими сторінками». Вони збираються в тому самому підвалі, що й бійцівський клуб по суботах. Кожен комітет — у свій вечір:

Підпали щопонеділка.

Насильство щовівторка.

Шкідники щосереди.

І дезинформація щочетверга.

Організований Хаос. Бюрократія Анархії. Називай як схочеш.

Групи підтримки. Різновид.

Отже, вівторкового вечора Комітет Насильства висуває пропозиції на наступний тиждень, а Тайлер їх читає і дає комітетові домашнє завдання.

Цього разу кожен з Комітету Насильства наступного тижня має розпочати бійку, з якої він не вийде переможцем. Це має бути не в бійцівському клубі.

Це важче, ніж видається. Перехожі зроблять усе, щоби уникнути бійки.

Сенс у тому, щоби взяти якого-небудь Джо з вулиці, який ніколи не бився, і завербувати його. Дати йому вперше в житті відчути себе переможцем. Дати йому вибухнути. Дозволити йому вибити з тебе лайно.

Ти можеш це зробити. Якщо переміг ти, значить, ти все зіпсував.

«Що ми маємо зробити, шановні, — повідомив Тайлер комітетові, — то це нагадати цим хлопцям, яку силу вони досі мають».

Це Тайлерова маленька вступна промова. Тоді він розгортає кожен папірець у картонній коробці. Так кожен комітет пропонує ідеї на наступний тиждень. Вирви аркуш, склади його і поклади до коробки. Тайлер передивляється пропозиції й відкидає невдалі.

На місце кожної відкинутої ідеї Тайлер кладе до коробки порожній складений аркуш.

Кожен із комітету витягає з коробки папірця. Як мені пояснив Тайлер, якщо хтось витягає порожній аркуш, то цього тижня робить тільки домашнє завдання.

Якщо ж ти витягаєш ідею, то матимеш, наприклад, штовхнути хлопця в туалетну кабінку на фестивалі імпортного пива. Додатковий плюс — якщо тебе за це поб’ють. Або ти відвідаєш показ мод у супермаркеті й, стоячи над сценою, кидатимешся полуничним желе.

Якщо тебе заарештують, із Комітету Насильства ти виключений. Якщо ти розсмієшся — ти виключений.

Ніхто не знає, хто що витягне, і ніхто, окрім Тайлера, не знає, якими є всі пропозиції, які він схвалює, а які викидає в смітник. Згодом ти можеш прочитати про невідомого, котрий у центрі міста застрибнув у «ягуар» з відкидним верхом і скерував машину у фонтан.

Тобі лишається тільки здогадуватися, чи було то пропозицією комітету, котру міг витягнути ти?

Увечері наступного вівторка ти дивитимешся на Комітет Насильства, освітлений єдиною лампою в темному підвалі бійцівського клубу, і продовжуватимеш міркувати: хто скерував тачку у фонтан?

Хто заліз на дах музею мистецтв і стріляв пейнтбольними кулями по скульптурах у дворику, що очікували на своє розміщення?

Хто намалював вишкірену демонську пику на «Неіп Tower»?

Ти можеш уявити, як команда помічників юристів та бухгалтерів, виконуючи завдання по «Неіп Tower», прокрадається в ті самі офіси, в яких вони працюють удень. Можливо, вони трохи хильнули, навіть якщо це проти правил проекту «Каліцтво», використовували електронні ключі там, де мали доступ, і балони з фреоном для вибивання замків, могли вивішуватися, дряпатися цегляним фасадом, зістрибувати, довіряти один одному тримати мотузки, розгойдуватися, ризикуючи миттєво померти в тих самих офісах, у яких відчували, як година за годиною спливає їхнє життя.

Наступного ранку ті самі клерки й помічники бухгалтерів стоятимуть у натовпі із задертими догори акуратно зачесаними головами, невиспані, але тверезі та при краватках, і прислухатимуться до юрби, котра дивуватиметься — хто б міг таке скоїти, а поліція кричатиме на всіх: «Відійдіть будь ласка!» — і вода литиметься з кожного розбитого задимленого величезного ока.

Тайлер сказав мені по секрету, що на зустрічах не трапляється більше чотирьох цікавих ідей, тож твої шанси на отримання завдання, а не порожнього аркуша не вищі за чотири до десяти[31]. У Комітеті Насильства двадцять п’ять хлопців, із Тайлером включно. Кожен отримає завдання: прилюдно програти бійку; і кожен тягне пропозицію.

Цього тижня Тайлер каже їм: «Ідіть і придбайте пістолет».

Він дав хлопцеві телефонного довідника й сказав вирвати оголошення. Передати довідник наступному хлопу. Щоби хлопці не