Читати книгу - "Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
3. Структурно ДВС України складається з:
— Департаменту державної виконавчої служби;
— Державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя;
— Державної виконавчої служби у районах, містах, містах (містах обласного значення), районах у містах.
Державна виконавча служба України та її територіальні органи є органом державної виконавчої влади, який функціонує у складі Міністерства юстиції (далі — Мін’юст) України та його територіальних формувань.
4. Виконання рішень, перелік яких встановлено у даній статті, покладається на державних виконавців, які є представниками державної влади й діють у порядку, передбаченому законом.
5. За наявності обставин, що ускладнюють виконання зведеного виконавчого провадження, при органах ДВС України можуть утворюватися виконавчі групи в порядку, встановленому Мін’юстом України, до складу яких включаються державні виконавці одного або кількох органів ДВС.
6. Контроль за діяльністю державних виконавців здійснюють структурні підрозділи Департаменту державної виконавчої служби та управлінь (відділів) юстиції адміністративно-територіальних одиниць.
7. Порядок виконання кримінальних покарань у виді штрафу (ст. 53 КК) та конфіскації майна (ст. 59 КК) визначений у розділі II цього Кодексу (відповідно статті 26—28 та статті 48—49).
Стаття 13. Кримінально-виконавча інспекція1. Кримінально-виконавча інспекція виконує покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт.
2. Кримінально-виконавча інспекція здійснює контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, а також звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.
3. Кримінально-виконавча інспекція встановлює періодичність та дні проведення реєстрації засуджених до покарань у виді громадських і виправних робіт, а також осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.
1. Кримінально-виконавча інспекція (далі — КВІ) — це один з органів державної виконавчої влади, на який, відповідно до чинного законодавства України, покладено діяльність з виконання кримінальних покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (ст. 55 КК), громадських (ст. 56 КК) і виправних (ст. 57 КК) робіт. Крім цього, №I здійснює контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням (статті 75—79 КК), а також звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 83 КК).
Порядок зазначених видів звільнення засуджених від відбування покарання встановлений статтями 4071, 4081, 4082, 4083 КПК України.
2. Діяльність — це праця, дії людей у якій-небудь галузі, робота, функціонування якоїсь організації, установи тощо.
Кримінально-виконавча інспекція створюється та функціонує у складі ДКВС. До її складу входять: 1) управління №I ДДУПВП (як центральний підрозділ Центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань); 2) відділи (відділення, групи) КВІ управлінь (відділів) ДДУПВП в областях, містах Києві та Севастополі; 3) міські, міжрайонні та районні відділи (відділення) КВГ
Положення про КВІ розробляється та затверджується Центральним органом виконавчої влади з питань виконання покарань. Чисельність персоналу КВІ визначається та встановлюється ДДУПВП згідно з чинним законодавством України, але не більше 5% кількості осіб, які перебувають на обліку кримінально-виконавчих інспекцій. Зокрема, за офіційними даними, станом на 1 січня 2007 р. в Україні функціонувало 703 підрозділи КВІ зі штатною чисельністю персоналу 2232 працівника. На обліку цих органів виконання покарань перебувало 160078 засуджених, з яких 8 тисяч — неповнолітні особи. Середнє навантаження на одного працівника КВІ становило понад 70 засуджених.
3. Згідно з чинним законодавством України та судовою практикою, що склалася з цих питань, суди не вправі встановлювати у своїх рішеннях періодичність і дати проведення реєстрації засуджених в органах виконання покарань, оскільки вирішення зазначеного завдання віднесено до виключної компетенції КВК.
Виходячи з даних про особу засудженого, тяжкості вчиненого злочину, ставлення до виконання обов’язків засудженого (статті 9, 41 КВК, ст. 76 КК та ін.) та інших обставин і керуючись принципом диференціації та індивідуалізації виконання покарань, періодичність і дні проведення реєстрації КВІ встановлює відносно кожного засудженого індивідуально.
4. Окрім вищезазначених функцій на КВІ Центральним органом виконавчої влади з питань виконання покарань можуть бути покладені й інші завдання, а саме: забезпечення оперативно-розшукового і дактилоскопічного обліку осіб, засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, розшук засуджених, які ухиляються від відбування покарання, тощо.
5. Кримінально-виконавчі інспекції та їх структурні підрозділи на місцях мають статус юридичних осіб (глава 7 ЦК України — статті 80—112), гербову печатку та штамп, тобто в повному обсязі володіють цивільною правоздатністю і дієздатністю й можуть бути позивачами та відповідачами у суді.
Стаття 14. Військові частини, гауптвахтиВійськові частини, гауптвахти виконують покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, службового обмеження для військовослужбовців, засуджених за злочини невеликої тяжкості, арешту з утриманням засуджених на гауптвахтах, а також здійснюють контроль за поведінкою засуджених військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням.
1. До органів виконання покарань у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу (ст. 54 КК) та службового обмеження для військовослужбовців (ст. 58 КК) належать військові частини.
Військова частина являє собою структурну частину гарнізону, яка розташована постійно або тимчасово в населеному пункті (пунктах) чи поза ним (ними) (ст.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України», після закриття браузера.