Читати книгу - "Аладдін і чарівна лампа"

Це було саме те, чого прагнув магрібець, тож він сказав царівні:

— О Бадр аль-Будур, я лише бідна жінка, мешкаю у пустелі, негоже мені жити в царських палацах.

— О благочестива Фатімо, не відмовляй мені, — попросила дівчина. — Я відведу тебе до окремої кімнати, де ти зможеш молитися великому Аллаху.

— Якщо ти так бажаєш, — відповів магрібець, — я тобі не перечитиму. Та їсти і пити я буду лише в тому покої, де молитимуся Аллаху за господарів цього палацу.

Хитрий чаклун поставив таку умову, щоб не відкрилася його таємниця. За трапезою йому довелося б відкинути покривало, і тоді усі побачили б, що він шахрай.

— О Фатімо, — сказала Бадр аль-Будур, — ми зробимо так, як ти скажеш. Ходімо, я покажу тобі мій палац.

Вона провела магрібця по залах і покоях палацу і, звісно ж, завела до тієї кімнати, де віконні решітки були викладені самоцвітами.

— Чи подобається тобі мій палац, о вельмишановна? — запитала Бадр аль-Будур.

І магрібець відповів:

— Присягаюся Аллахом, він чудовий. Тут бракує лише одного…

— Чого ж? — одразу ж запитала царівна.

— Яйця величезної птахи рухх!

— Що ж це за дивовижа і де її дістати?

Бадр аль-Будур загорілася бажанням мати у своєму палаці яйце таємничого птаха.

— О султанівно, — відповів магрібець, — ця птаха напрочуд велетенська і може нести навіть верблюда у своїх міцних кігтистих лапах. Знайти це диво можна лише на горі Каф. Та хіба є щось нездійсненне для того, хто спорудив такий прекрасний палац? Відправ того майстра на гору Каф, нехай принесе тобі яйце птахи рухх.

Після цієї розмови царівна провела удавану Фатіму в окрему кімнату для молитви.

А коли на місто опустився вечір, Аладдін повернувся додому і зайшов до покоїв Бадр аль-Будур, щоб привітати і поцілувати її. Та він помітив, що його дружина чимось схвильована, і турботливо запитав:

— Чи все гаразд, моя кохана? Мені здається, тебе щось тривожить.

— Я гадала, мій палац досконалий, а виявилося, що тут бракує яйця птахи рухх! — сумно відповіла царівна.

– І це все, що тебе непокоїть? — сміючись, вигукнув Аладдін. — О кохана, я принесу тобі це яйце негайно, щоб ти звеселилася!

Аладдін зіп’явся на ноги і пішов до своїх покоїв, де потер чарівну лампу, а коли перед ним з’явився джин і, як завжди, виявив готовність виконати усі його бажання, юнак мовив:

— Принеси мені яйце птахи рухх, щоб я здійснив бажання моєї коханої дружини і повісив його у її покоях.

Почувши Аладдінове прохання, джин люто заревів:

— О невдячний, тобі мало, що я і всі раби лампи робили для тебе можливе і неможливе, то ти ще смієш вимагати, аби ми ошукали нашу повелительку і принесли її яйце вам із дружиною на забавку! Якби я відав, що ти дозволиш собі таке зухвальство, то так би дмухнув на тебе і твою дружину, щоб ви опинилися між небом і землею, і я б уже постарався занапастити вас! Та мені відомо, що ти й сам не знаєш, чого просиш. У всьому винен брат вбитого тобою магрібця. Він перебуває зараз у твоєму палаці в образі благочестивої Фатіми. Він порішив нещасну жінку цієї ночі, переодягнувся в її лахміття і прийшов сюди, щоб помститися тобі за свого брата.

Так застеріг Аладдіна раб лампи і зник, а юнак, вислухавши слова обуреного джина, помчав до покоїв своєї дружини. Він прикинувся, ніби у нього болить голова, і Бадр аль-Будур сказала йому:

— У нашому палаці молиться благочестива Фатіма. Я попрошу, щоб вона приклала долоню тобі до голови, і біль мине.

І вона привела магрібця, той привітав Аладдіна, а Аладдін привітав його і сказав:

— О вельмишановна Фатімо, у мене страшенно болить голова, а ти, кажуть, можеш зцілювати людей.

Магрібець підійшов до Аладдіна і вдав, ніби збирається покласти руку на його голову. Насправді ж чаклун хотів його убити, вдаривши зненацька ножем, який ховав у складках вбрання Фатіми. Проте Аладдін слідкував за кожним його рухом, і коли той наблизився, юнак блискавично витягнув свій кинджал і вбив магрібця.

Бадр аль-Будур, побачивши, що Фатіма лежить нежива, перелякано вигукнула:

— Аладдіне, як ти міг убити Фатіму, яка творить дива?!

— Я вбив не Фатіму, а її убивцю! — відповів Аладдін. — Це чаклун, брат клятого магрібця, він прийшов зі своєї далекої країни, щоб помститися за його смерть і вбити мене. Він навмисно намовив тебе попросити, щоб я приніс яйце птахи рухх. Це могло стати причиною моєї і твоєї смерті. А якщо не віриш мені, то відкинь покривало і подивися сама, хто це — благочестива Фатіма чи підступний пройдисвіт.

Царівна Бадр аль-Будур з острахом підійшла й, відкинувши покривало, побачила, що це мужчина, чиє обличчя заросло бородою. Вона переконалася, що її чоловік каже правду, і вигукнула:

— О коханий мій, я двічі наражала тебе на смертельну небезпеку!

І вона обняла і поцілувала Аладдіна, а він мовив:

— Не журися, моя люба! Хвала Аллаху, що позбавив нас від зла цих двох проклятущих магрібців!

А тим часом до них завітав султан, і вони розповіли йому про все, що сталося, й показали бездиханне тіло брата магрібця. Тоді султан наказав його також спалити, а попіл розвіяти за вітром. А Аладдін зі своєю дружиною, прекрасною Бадр аль-Будур, жили щасливо, аж поки не прийшла до них руйнівниця насолод і розлучниця — смерть.