Читати книгу - "Величне дитя піднебесної, Олександра Спаська"

- По вам не видно, - не став розкидатися люб’язністю Тодей молодший, у відкриту озвучуючи своє ставлення. Подібну тактику він обрав спеціально, аби відсутністю страху зі свого боку, заставити міністрів думати про його сховані козирі, які, можливо, не буде чим крити. Впевнений та безстрашний – вже озброєний. - Що ж, - протягнув він слідом, постукуючи по підлокітнику. - Якщо ви всі зібралися, то можемо приступити до голосування.

- До якого голосування? – озвався невисокий товстун, який був міністром незрозуміло чого.

Його оченята побігли, відшукуючи істину та пригвинтилися на міністру Куну, очікуючи від нього незрозумілих роз’яснень. Звісно, що за деякий час у тронній залі всі вони вже про щось домовилися та проговорили свої вигоду, а тут – все різко мінялося.

- Ви, як ніхто, знаєте, що в той час, коли Прайм має проблеми зі здоров’ям, трон потребує діючого замісника у обличчі кровного наступника, - зараз в розмову вклинилася Марах, яка своїм авторитетом, різала плани, в яких не було ні її, ні наступника трону. І більшість мовчала, прислухуючись, адже не було жодного придворного, який би не знав про її високе положення та довіру самого Прайма.

- Але ж Тодей Бару Прайм зараз знаходиться у стазисі, - зауважив міністр Кун Гарун, ставши в опозицію, бо був повністю впевнений у своїх словах. – Ситуація вимагає особливої точності та детальної оцінки, адже про подібне у зводі законів Барелії нічого не сказано. Тому, ми не можемо піти проти правил встановлених імператором піднебесної.

- Ви погано проінформовані, - піднявся Ліам на свої дві та опустившись на декілька сходинок, приблизився до міністра, аби стати обличчям до обличчя перед ним. - Тодей Бару Прайм був отруєний невідомим зловмисником, якого чекає найвище кара по законах Барелії, але зараз, правитель отримав протиотруту та стрімко йде на поправку. Впевнений, дуже скоро він приступить до своїх обов’язків, повернувшись на трон.

Тільки-но наступник закінчив свою промову, двері в тронну залу з скрипом відчинилися, і в середину не зайшов, а увалився помічник міністра. Він швидкими перебіжками добіг до свого господаря, згодом нашіптуючи щось на вухо міністру фінансів. Від сказаного, обличчя Куна швидко почало мінятися, набуваючи сірих відтінків, а обличчя Ліама – навпаки, замайоріло впевненістю, яка пророкувала йому скору перемогу у цій політичній битві.

- Бачу Вам вже підтвердили мої слова, - склавши руки за спину, проговорив наступник діловито, не для того аби набрати зайвої бундючності, а тільки тому, що поранена рука почала трохи тремтіти. - Тоді почнемо голосування. За законом імперії Хабор, я Тодей Ю’Ліам, наступник Прайма Барелії, як його кровний син, заявляю свої права на престол та прошу почесних міністрів проголосувати, підтвердивши моє право, дане мені від народження, - чітко та голосно проговорив темноволосий, від промови якого повітря тряслося, гуляючи між височезними мармуровими арками.

Хоча, це лише було підтвердження права на престол, а не його пряма передача, що включала в себе цілий список правил та обрядів, ніхто відразу не став підіймати руки, ніби цепні пси, чекаючи команди.

Секунди здавалися вічністю і на обличчі міністра Куна, промелькнула лукава посмішка, що лоскотала його роздуте его, від розуміння своєї значимості. Безсумнівно він потішався таким одноголосним страйком з боку кишенькових міністрів, які без його дозволу нічого не робили, але у відкриту йти проти правлячої сім’ї він теж не міг, бо по тих самих імперських законах, за подібне, міг позбутися голови.

- Барелія потребує нашої підтримки, тож голосуймо, - мовив худорлявий лукаво, давши безпосередній дозвіл на голосування, і зовсім скоро високоповажні чиновники один за одним почали підіймати руки, підтверджуючи право Тодея Ю’Ліама, як наступника трону, аби він на час відсутності батька, тимчасово міг взяти на себе його обов’язки.

- Одноголосно, - мовив Ліам, кинувши холодний погляд на міністрів. - Дякую за довіру, міністр Кун, - звернувся він слідом до того, хто підібгав під себе всю владу можновладців, керуючи ними, як ляльковод. - Можу запевнити, що зроблю все для того, аби Барелія процвітала, - з цими словами Тодей молодший подивився худорлявому прямо в очі, неначе на майбутнє обіцяв взяти реванш, у якому виграє не тільки тому, що має пріоритет по крові, а й тому, що гідний, вичистивши алькасар від подібного сміття.

- Не сумніваємося, наш пане, - відповів міністр Кун та протягнувши руки, поклонився наступнику, як велів того етикет.