Читати книгу - "Житія Святих - Червень, Данило Туптало"

прабатьки його, царі і великі князі спочивають. І багато хворих отримувало зцілення, торкаючись з вірою чесних мощей новоявленого мученика, які до трьох днів були не покриті, посеред церкви на столі лежали, щоб весь люд бачив і торкався до них. Тоді, гарно спорядивши, поклали на місці, де й нині їх можна побачити. Перенесли ж мощі святого з Углича в Москву в рік буття світу 7114-ий, воплочення ж Бога Слова в рік 1606-ий, місяця червня в 3-ій день, коли пам'ять святого мученика Лукиліяна згадуємо, а після убиття святого Димитрія п'ятнадцять літ минуло — на захист і прикрасу матері міст Москві, на славу ж Христу, Богові нашому, Йому ж з Отцем і Святим Духом честь, слава, поклоніння і дяка нині, і повсякчас, і навіки-віків. Амінь.

Коротко про чуда святого

Коли лежали посеред церкви чесні святого новоявленого мученика Димитрія Царевича мощі і весь люд з ревністю приходив і торкався до них, у той час жінка одна, на ім'я Агафія, що була незряча двадцять літ, прийшла, гаряче молячись, торкнулася до цілющих мощей тих з вірою — і прозріла зразу. Бачив це чудо не лише народ, а й сам цар Василій — і всі пересвідчилися у святості мучениковій і прославили Бога. Тоді день за днем, наче з джерела, з гробу мученикового точилися зцілення.

Диякон тої ж церкви, на ім'я Григорій, який мав пів року хвору ногу, зі скорченими жилами, при гробі святого молився й отримав зцілення.

Чоловік один, на ім'я Аверкій, прізвиськом Богдан, п'ятнадцять років мав хворі очі й цілком не бачив світла. Прийшов в Архангелову церкву, але не міг дійти до гробу мученикового через тисняву багатьох людей. Тому, здалеку стоячи, молився до Бога і прикликав святого царевича Димитрія — і в ту годину зцілилися його очі, і почав ясно бачити, і дяку віддав Христу і Христовому страстотерпцю.

У чорноризця Аполінарія, що мав зранені й погнилі поганим гноєм ноги і на нестерпний біль страждав, коли до гробу мученикового прийшов і помолився з ревністю, у ту ж годину перестали боліти ноги, і за короткий час зцілилися рани.

Григорія, одного чоловіка з Красного села, якого дуже мучив дух нечистий, привели родичі його до гробу святого мученика — і, молитвами страстотерпця, звільнився хворий від бісівського катування і пішов собі здоровий.

Акулина, жінка Леонтія, на прізвисько Пінкін, що в Пушкарях жив, хвора й сліпа була довгий час, привели ж її до гробу святого царевича Димитрія — прозріла, і зцілилася, і здоровою повернулася з радістю в дім свій.

Инша жінка, на ім'я Марія, на одне око сліпа, прозріла біля гробу мученикового.

Також дівчина Анна, що жила на Покровці, більмо мала на правому оці. Коли прийшла до гробу страстотерпця помолитися з вірою, зразу з ока її більмо зникло, і просвітліло око, як же й ліве.

Антоніда, жінка з Галицького заїзду, нездужала внутрішньою хворобою двадцять років, видала лікарям весь маєток свій й анітрохи користі не здобула. Коли прийшла до гробу святого Димитрія Царевича і гаряче помолилася, у той же час вилікувалася хвороба її, і стала здоровою.

Черниця Зачатейського монастиря, на ім'я Мареміяна, два роки хворіла на очі і сліпувала. Біля гробу ж чудотворця вилікувалася молитвами його святими.

Жінка, на ім'я Теодосія, хворіла очима п'ятнадцять років і в голові мала спазми великі. Прийшла до гробу святого, накриттям, що на чесних мощах лежало, обтерла голову й очі свої — і зразу отримала здоров'я.

Текля, жінка сліпа, приклалася до святих мученикових мощей — прозріла на одне око.

Мавра, дівчина, не бачила півтора року, приведена до чесної раки святого — прозріла.

Семеон, Стефанів син, сторож Вознесенського монастиря, був розслаблений півтора року. Відчув бажання бути біля гробу Димитрія святого, царевича, і силувався дійти, трудячись сам. Витерпів же тисняву й топтання по ногах від людей з вдячністю і заночував на всенічній біля гробу святого. Задрімав же трохи і бачив уві сні: прийшов до нього хлопець молодий у світлому одязі і сказав йому строго: "Встань, чого сидиш тут?" Той же, збудившись зі сну, сповнився переляку — і відчув себе здоровим. Припавши до чесних мощей страстотерпця, дяку віддавав за отримане зцілення.

Одна жінка, Євдокія на ім'я, хворіла на очі й сліпа була чотири роки і десять тижнів. Приведена до святих мощей царевича Димитрія, прозріла молитвами його.

Инша жінка, вдова, Мавра на ім'я, зі слободи на Крутицях біля монастиря Спаса нового, сліпа була сім років, ще ж і цілим тілом хвора, і не сподівалася на життя, лише на смерть — біля гробу мученика святого отримала й очам прозріння, і цілому тілу здоров'я.

Знову жінка, що на одне око двадцять років сліпувала, прийшла поклонитися чесним мощам святого — отримала зцілення.

Дівчина Анна з дому Василія, єрея церкви Юрія Святого, крива була на одну ногу з дитинства свого — зцілилася біля гробу чудотворця, утвердилася їй нога, як і друга, і почала ходити добре, дякуючи Богові. Ірина, жінка, сліпа сім років, прозріла молитвами святого Димитрія Царевича біля чесних його мощей.

Також жінка одна, на ім'я Мавра, глуха довгий час, коли прийшла і помолилася до святого, зразу прийняла зцілення, відкрився-бо слух її і чула добре.

Одна жінка Агафія довгий час незрячою була, і друга жінка Марфа, Василія Белухина дружина, п'ятнадцять років не бачила на очі, і дівчина Євфимія два роки сліпувала — прозріли біля гробу Димитрія святого.

Чоловік біснуватий, на ім'я Онуфрій, десть років погано страждав. Коли помолився біля гробу святого царевича Димитрія, зразу визволився від катування бісівського.

Анна, дівчина сліпа, Симеон, хлопець, Димитрія син, ліве око мав сліпе, Уліянія, монахиня Зачатейського монастиря, десять років не бачила світла — прозріли біля чесних мощей мученикових.

Ірина, жінка з дому Тимофія Витофтового, мала хвору ногу два роки і не могла ходити. Молилася біля гробу мученикового й отримала зцілення.

Євдокія, жінка Ісидора, хворіла на очі два роки і прийняла зцілення від чудотворних мощей святого.

Іван, хлопець десятилітній, мав хвору ногу ліву три роки, і дуже знеміг, принесли його до гробу святого — зразу прийняв зцілення і, вставши, почав ходити добре.

Монахиня Олександра на одне око хворіла два роки.

Жінка Ірина, Юріївського заїзду, на праве око не бачила світла сім років. Жінка Марія на обидва ока була незряча п'ять років. Вони молилися біля гробу страстотерпця — здоров'я і прозріння отримали.

Чоловік, родом арап, у хрещенні названий Матей, мав на руці