Читати книгу - "Притулок пророцтв"

…рада, що ти нарешті зі мною погодилася…

Не треба було мене змушувати. А якщо Алексі дізнається?

…скажи своєму довбаному коханому, хай грає себе сам…

РОЗДІЛ 19

Дуґана розбудив приглушений дзвінок захищеного мобільного. Минуло кілька секунд, перш ніж йому вдалося відшукати його в кишені джинсів. На годиннику була рівно четверта ранку. Він кинув погляд на Тію, що згорнулася під простирадлом, і пішов з телефоном до ванної.

– І кого це нечистий підняв так рано?

– Стоматологу?

– Хто це?

– Я вирішив, що буде краще, якщо ви знатимете кодове ім’я грецького агента, який домовлявся про кімнату для вас, – Дуґан впізнав голос Харона.

– І як же його звуть?

– Це жінка. Живе в тому ж пансіоні, що й ви. Кодове ім’я Артеміда.

У Дуґана ледь телефон з рук не випав.

– Ви впевнені?

– Я отримав цю інформацію особисто від капітана Гектора Еліаде зі спецпідрозділу з питань боротьби з тероризмом.

– Дякую, що попередили.

– Подумав, що вам варто знати на випадок, якщо ви десь перетнетеся, – Харон від’єднався.

Тож ніяка вона не студентка-радикалка. Якби ж він знав. Цікаво, яка кара належить за те, що граєш грецьку агентку? Чи за те, що грецька агентка грає тебе, якщо бути точним. А може, Артеміда працює на обидві сторони, і її йому підклали, як робило КДБ під час Холодної війни. Що ж, якщо вона – подвійна агентка, то й виграли його подвійно.

Дуґан повернувся в кімнату і поглянув на неї згори вниз. Біда в тому, що його тягнуло на солоденьке. Йому спав на думку британський вислів: впрягся на пені, то впрягайся й на фунт.

Коли він залазив до ліжка, Артеміда прокинулася. Він поцілував її в плече і провів рукою по грудях.

Її очі широко розкрилися.

– Ти що робиш?

– Продовжую розпочате на сходах.

Вона вивільнилась і встала.

– Чому чоловіки вранці щонайперше заводяться?

– Це називається незакінчена справа.

– А мені треба випити кави з булочкою. Йди вмийся, зустрінемося в кафе тут поряд.

Буркочучи собі під ніс, Дуґан виліз з-під ковдри і одяг джинси й футболку. Тоді обернувся до Артеміди.

– Ти впевнена?

Вона підштовхнула його до ванни.

– Прибережи свої плани для іншого разу і для інших сходів, – вона ввімкнула телевізор. – Насамперед послухаємо ранкові новини, може, скажуть щось про вчорашні безлади.

Дуґан підійшов до умивальника й відкрутив гарячу воду. Текла холодна. Намилюючи руки і обличчя, почув голос теледиктора:

«Запис, який ми зараз вам покажемо, оприлюднила поліція сьогодні вранці. На цих кадрах, знятих камерою спостереження біля входу, видно, як злочинці тікають з “Афінського банку”. Припускають, що пограбування здійснило друге покоління бойовиків “Сімнадцятого листопада”».

Дуґан вийшов з ванної і кинув погляд на екран. Спочатку йому здалося, що на картинці чоловік на чорному мотоциклі. Тоді маленький хлопчик, розмахуючи руками, збив шолом мотоцикліста набік, і на екрані застигло неприкрите візором обличчя. Те ж, що й на фото, яке Інтерпол надіслав у штаб-квартиру ФБР. Рейвен Слейд керувала мотоциклом під час втечі. От лайно, вона більше не заручниця.

– Я й не знала, що в лавах «Сімнадцятого листопада» є жінки. Гадала, що в їхній групі самі лише літні чоловіки.

– Усе міняється, – Дуґан повернувся до ванної і витер руки і обличчя. Зачинивши двері, набрав на мобільному номер Харона.

Обережне «Хто телефонує?»

– Це знову я, Стоматолог.

– Ви, мабуть, вже бачили новини, – здогадався Харон.

– Це все ускладнює. Якщо з Рейвен Слейд зробили другу Патті Герст, вона не захоче піти зі мною добровільно.

– Ми не можемо стверджувати на сто відсотків, – заперечив Харон. – Я щойно отримав дивне повідомлення. До спецпідрозділу з питань боротьби з тероризмом вчора зателефонувала жінка і попередила, що «Сімнадцяте листопада» сьогодні або завтра збирається влаштувати вибух у Піреї.

– І ви гадаєте, що то була Рейвен?

– Не впевнений, але хто ще міг знати про їхній план і попередити нас?

– Можливо, промивання мізків пройшло не дуже успішно. І що, на вашу думку, я маю робити?

– Тягніть свій зад до Пірея.

– Ага, до пасажирського терміналу, який вони збираються висадити в повітря!

– Ні, просто сидіть на пристані, звідки буде видно чорний мотоцикл, що в’їжджатиме на якусь зі стоянок. Вона ж попередила спецпідрозділ, уся поліція, мабуть, вже на вухах стоїть.

– А якщо я її побачу?

– Дійте на свій розсуд, – Харон від’єднався.

Дуґан вийшов з ванної, та Артеміди вже не було. Він одягся, схопив рюкзак і вийшов у коридор. Увімкнувши світло, Дуґан побачив, що Артеміда чекає його на сходовому майданчику.

– Трохи ранувато продовжувати те, на чому ми зупинилися, – промовив Дуґан. – До того ж, гадаю, я не готовий до нових стосунків.

Вона звела брови.

– Стосунків? Не тіш сам себе. Я просто хотіла сексу.

– Спасибі, що сказала. Мені треба йти.

– Я їду з тобою до Пірея.

– З чого ти взяла, що я збираюся саме туди?

– Ворона на хвості принесла.

Коли вони спустилися на другий поверх, світло згасло. Артеміда в темряві пригорнулася до Дуґана.

– У Піреї є непогані готелі. Можливо, зможемо ще одну ніч побути разом.

Дуґан потягся до вимикача на стіні і натиснув на кнопку. Подивився їй в очі. Вона щось підозрює? Намагається вивідати? Якщо вона справді подвійна агентка, то грає з біса добре.

– Тебе ще цікавить така пропозиція? – запитала Артеміда.

– Я думав, що вже тобі набрид.

Кутик її рота припіднявся.

– Коли набриднеш, я тобі повідомлю.

– Чому жінки заводяться в небезпечних ситуаціях?

– Чоловіки вважають себе мисливцями, та жінкам часто доводиться їх скеровувати. Якщо ти готовий, моє авто стоїть за рогом.

– Гаразд, мисливице Артемідо, їдьмо вистежувати нашу хижу пташку.

РОЗДІЛ 20

Коли Алексі переступив поріг задньої кімнати в автомайстерні, на місці вже були всі, крім товстуна Теодора і Зубочистки. Схиливши голови, вони розглядали якийсь предмет на столі.

– Що ви робите? – запитав Алексі.

Мірон поманив його рукою.

Алексі підійшов до групи за столом. Мірон розгорнув якийсь папірець.

– Поглянь, що нам приніс Васілі.

Алексі прочитав:

ЩО

Повільна смерть тиранським силам зла

В тунелях наших зріє. Іншалла…

І воїни святі вже серед нас,

Бо клоччя вовни розсівати час.

– Знову кляті загадки. Звідки