Читати книгу - "Гра в чужу брехню, Олена Гриб"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Його короткий, але енергійний діалог з дружиною дійсно допоміг тимчасовим сусідам – люди відвели погляди від дівчини, що крадькома витерла губи і тепер невпевнено намагалася посміхнутися. Спиртним від неї тхнуло відчутно, хоча мова її залишалася чіткою, нехай і на подив тихою.
– Я Урден, барон Дійський, – кивнув батько «випиваки».
– Ельжена, – легко вклонилася її мати. – А цю дівчину звуть Ельміра. Ви, напевно, вчилися разом із моєю племінницею? – звернулася вона до Лін. – У пансіоні в Клусі? Ми… – Вона ще кілька разів відкрила рот, але не вимовила ні звуку.
Барон Дійський витріщив очі і жестами показав новим знайомим, що за їхніми спинами розгортається дійство. Коронація почалася!
/14. Грей – столиця Гартона.
15. Сльозунка – дуже міцний алкогольний напій домашнього приготування./
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гра в чужу брехню, Олена Гриб», після закриття браузера.
