Читати книгу - "Шлях митця. Духовна дорога до примноження творчості"

почуття провини. Наші друзі, які почуватимуться покинутими через те, що ми вийшли з лав творчо заціпенілих митців, можуть мимоволі намагатися переконати нас відмовитися від нових корисних звичок. Дуже важливо усвідомлювати, що час, витрачений на ранкові сторінки, — це час з’єднання між вами і Богом. Ніхто не знає відповіді на ваші запитання краще за вас самих. Почніть підтримувати себе — і вища сила поведе вас до нових джерел підтримки.

Дуже уважно оберігайте свого щойно відродженого митця. Дуже часто ми опиняємося у глухому куті, тому що намагаємося узгоджувати своє життя з чужими очікуваннями.

Нам хотілося б знайти час на творчість, проте ми відчуваємо, що повинні натомість зайнятися чимось іншим. Перебуваючи у стані творчого заціпеніння, ми зосереджуємося на виконанні своїх обов’язків перед іншими, а не перед собою. Ми маємо схильність думати, нібито завдяки такій поведінці ми стаємо хорошими людьми. Але це не так. Ми стаємо розчарованими і роздратованими людьми.

Незамінна частина піклування про своє творче начало — це піклування про самого себе. Завдяки цьому ми так само підживлюємо наш зв’язок з Великим Творцем, через який і розкривається наше вміння творити. Шляхи відкриються для нас, потрібно лише довіритися Великому Творцю і почати діяти з вірою.

Уже йшлося про те, що Великий Творець наділив нас можливістю творити. Використовуючи цю можливість, ми приносимо Йому дар у відповідь. Не дозволяйте друзям марнувати ваш час.

Дійде делікатно, але твердо, і не здавайтеся. Найкраще, що ви можете зробити для своїх друзів, — це стати для них прикладом, знайшовши вихід із глухого кута у своїй творчості. Не дозволяйте їхнім страхам і сумнівам звести вас на манівці.

Незабаром ви зможете навчати інших того, що зараз вчите самі, і станете містком, яким інші зможуть перейти від невпевненості у собі до самовираження. А поки захищайте свого внутрішнього митця, не показуючи нікому свої ранкові сторінки і не беручи із собою на творче побачення друзів. Намалюйте недоторканне коло навколо процесу свого творчого відновлення. Подаруйте собі дар віри. Вірте, що ви ідете правильним шляхом. Так воно і є.

З плином часу прогресуватиме процес вашого відновлення і ви вчитиметеся більше довіряти своєму Творцю і внутрішньому митцю. Ви помітите, що насправді легше писати, ніж не писати, малювати, ніж не малювати, тощо. Ви навчитеся насолоджуватися тим, що слугуєте каналом для творчості, і перестанете відчувати постійну потребу контролювати результат. Ви почнете відчувати, яка це радість — практикувати свою творчість. Процес, а не результат, стане для вас пріоритетом.

Ваше зцілення — ось що може найбільше вселити надію в інших.

ШАЛЕНЦІ

Навчіться слухати тишу всередині себе і знайте, що ніщо у цьому житті не відбувається просто так.

Елізабет Кюблер-Росс

Творчі люди, щоб уникати власної творчості, вдаються до дивних вчинків, зокрема — починають товаришувати з шаленцями. Шаленці — це ті нестримні особистості, які створюють навколо себе ураган. Зазвичай вони харизматичні, товариські, надзвичайно вигадливі і дуже переконливі. А на тих творчих людей, які з ними спілкуються, вони впливають деструктивно. Ви теж зустрічали таких: харизматичні, але некеровані, завжди мають повно проблем і мало ідей, як їх вирішити.

Шаленці — це ті люди, які можуть заволодіти всім вашим життям. А ті, хто ще не навів лад у власному житті, узагалі не можуть перед ними встояти: стільки всього потрібно змінити, на стільки речей можна відволіктися...

Якщо ви товаришуєте з шаленцем, то, мабуть, уже про це знаєте, і з цього спрощеного опису здогадалися, про кого йдеться. Шаленці обожнюють драматизувати. Якщо вони можуть самотужки згустити барви, то почуваються на сьомому небі від щастя. Усі навколо них виконують ролі акторів другого плану: підхоплюють їхні репліки, стежать за їхніми входами і виходами, потурають їхнім (шаленим) примхам.

Деякі з найбільш руйнівних шаленців, з якими мені доводилося мати зв’язки, професійно і успішно займалися мистецтвом. Саме завдяки їм усі думають, що митці обов’язково мають бути несповна розуму. Вони ніби підживлюють велич і значущість своєї особи, використовуючи енергію людей, які їх оточують. Саме тому так багато митців-шаленців у Америці оточені цілими групами підтримки, які складаються з не менш талановитих людей, приречених пожертвувати власним талантом в ім’я служінню Королю-Шаленцю.

Декілька років тому мені довелося побувати на зйомках одного фільму. Режисером був один із китів американського кінематографа. Ніхто не ставив під сумнів ні його талант, ні його сутність шаленця. Кінозйомки завжди вимагають багато зусиль, проте знімання під його керівництвом висотували у персоналу всі сили: ненормований робочий день, напади режисерської параної, інтриги і чвари. Навіть ширилися чутки, що знімальний майданчик прослуховується. Сам Король-Шаленець звертався до акторів завжди тільки через гучномовець, поки сам, немов той Чарівник Країни Оз, ховався у просторому і розкішному трейлері.

Упродовж останніх двадцяти років мені доводилося бачити за роботою багатьох режисерів. Я була одружена з надзвичайно талановитим режисером і керувала зйомками одного художнього фільму. Я часто помічала, як знімальна група нагадує родинне коло. Проте якщо там головує шаленець, то вона радше скидається на сім’ю алкоголіка, навколо якого всі ходять навшпиньках і якому всі прислуговують, вдаючи, нібито його роздуте самолюбство і супутні вимоги — цілком нормальне явище.

На знімальному майданчику цього режисера-шален-ця зйомки вибивалися з графіка і перевищували заплановані затрати, а все через його безпідставні вимоги. Знімальна група — це завжди колектив справжніх фахівців, і спостерігаючи, як визнані професіонали своєї справи занепадають духом, я добре засвоїла науку: сила шаленців по-справжньому отруйна. Першокласні художники-декоратори, костюмери, звукорежисери, не кажучи вже про акторів — всі вони отримали моральні травми протягом спустошливого процесу зйомок. Працівникам доводилося боротися з надмірним драматизмом режисера, щоб змогти передати драматизм сюжету, який мав би бути