Читати книгу - "Шалена жінка та бос-недоумок, Маріанна Аріна"

***

Кейт сиділа на ранковій нараді в кабінеті шефа, правда тепер вже не просто шефа, і все ще намагалася усвідомити дійсність, в яку потрапила. Їй здавалося, що за ніч мозок якось впорядкує шокуючі новини її життя, пояснить їх сам собі і прийме, як остаточний факт.

Але ранок ясності у внутрішній метушні не додав. Настрій в неї був відповідний. Єдине із чим вона остаточно визначилася на даний момент, так це і з тим, що потрібно стати набагато спокійнішою і менше істерити. Її нервовість нікому на користь не йде, ні їй, ні дитині. Та ще із Чейзом все ускладнює.

Чейз теж був сьогодні явно не в гуморі та якимось занадто знервованим. Він досить різко реагував на доповіді начальників відділів, морщився, похмуро зводив брови, всім своїм виглядом висловлюючи невдоволення, чіплявся до кожної дрібниці та некоректно сформульованої фрази.

В якийсь момент, коли один з нових менеджерів почав нести якісь нісенітниці, від яких навіть Кейт скривилася, Чейз не витримав та вибухнув. Але почавши кричати, поглянув на неї і зіткнувшись із похмурим поглядом – несподівано осікся і заговорив набагато тихіше.

Такого раніше точно не траплялось. І здивувала така його поведінка не тільки Кейт, але й інших працівників компанії. Те, що їх шеф репетує з будь-якого приводу і не особливо стриманий в емоціях — усі вже давно відчули на своїй власній шкурі.

Але, мабуть, ніхто не міг пригадати випадку, щоб він сам себе зупинив і спробував говорити спокійніше.

Кейт втупилася очима в свій щоденник, намагаючись не видати того факту, що єдина з усіх присутніх розуміє, що відбувається. На обличчі з'явилася легка посмішка, яку вона приховувала своєю рудою шевелюрою. Приємно ж було усвідомлювати, що Чейз робив це саме для неї, виконуючи обіцянку не нервувати майбутню матусю зайвий раз.

Коли нарада нарешті закінчилася, працівники почали розходитися по робочих місцях.

— Кейт, затримайся, будь ласка. — гукнув її Чейз майже на порозі.

Сьюзі здивовано поглянула на неї, показала жестом «тримайся» і швидко вискочила з кабінету.

— Як ти себе почуваєш? — тихо спитав Чейз, коли вона пересіла ближче до його столу.

— Дякую нормально. – легку посмішку довелося знову приховати. — Фізично, принаймні. Але ще шокована останніми подіями і перспективами кардинальних змін в житті.

— Розумію. Сам намагаюся все це усвідомити та прийняти. — Чейз замислився і помовчав. І тільки через декілька хвилин підняв на неї очі. — Хочу попросити тебе поїхати зі мною до медичного центру сьогодні після обіду.

— Навіщо? – пропозиція Кейт чомусь не сподобалася.

— Як це навіщо? — підвищив він голос, але тут же взяв себе в руки. Кейт знову відмітила про себе, що Чейз дійсно намагається стримувати свій запальний характер. — Тобі треба пройти повне обстеження. Щоб бути впевненою, що твоєму здоров'ю і здоров'ю дитини нічого не загрожує. Крім того, потрібно стати на облік, щоб ти могла зателефонувати лікарю в будь-який час та з будь-яким питанням.

Вона уважно, із довгою паузою подивилася на свого незвично дбайливого шефа.

— Добре, я поїду. Але… — нову замовкла і примружила очі. — Але тільки з однією умовою.