Читати книгу - "Зухвала дівчина актора, Торі Шей"

Даніяр

Настрій:  Намагався заспокоїти себе, але всередині панічно кричав: «Чорт, чорт, чорт!»

Всі мої думки були про один єдиний момент, коли презерватив порвався. Це сталося так швидко, так несподівано, що я навіть не знав, як реагувати. Ніколи раніше не стикався з такою ситуацією. Зараз я був один у цій великій кімнаті, і відчуття провини й страху заполонили мене.

Якщо вона дізнається про це, як я зможу зізнатися в тому, що сталося? Моя головна проблема — це те, що я не знав, як сказати Уляні, не показуючи свою слабкість. Ніхто не хоче зізнаватися у своїх помилках, особливо якщо ці помилки можуть завдати шкоди. Я не знав, що робити, що сказати, і як.

Секс з Уляною був фантастичний. Я блукав у спогадах про її тіло, про те, як вона реагувала на мої дотики. Відчуття, які я пережив, не можна було описати словами. Мені мало одного вечора. Кого я намагаюся обдурити? Мені дійсно подобається Уляна. Всі ці емоції, які я відчував, не були випадковістю. Я хоч і звик до коротких романів і ігор, але вона була іншою. Тепер, коли вона пішла, я відчував, що чогось бракує.

Мені треба було знайти вихід з цієї ситуації, але як? Я не міг просто встати і піти за нею, не знаючи, як їй це сказати. Я не міг навіть уявити, що вона скаже, коли дізнається. Це був би страшний момент. Я міг би просто мовчати, сподіваючись, що нічого серйозного не станеться. Уляна залишила мене, але я не міг залишити все це так. Думав про те, як я міг би розв'язати це питання, як я міг би відверто поговорити з нею. Але які слова підібрати, щоб пояснити ситуацію? Як зробити так, щоб це не виглядало, як просто відмазка?

Я почув звук, що не відповідав тиші моїх роздумів. Хтось увійшов у пентхаус. На мить сподівався, що це може бути Уляна. Але на моє розчарування, це був Адам. Мій єдиний справжній друг, актор і співак, завжди зловживав своєю свободою.

— Чому ти голий? — його голос прозвучав здивовано, і я почув, як двері тихо зачинилися за ним. В очах Адама промайнула іскра цікавості та збентеження, але більше — глузування. 

— Ти можеш не приходити без попереджень? — буркнув я, намагаючись зберегти хоч якийсь залишок гідності, прикриваючи себе покривалом, що валялося на підлозі. Мене охопило хвилювання, і я не міг зрозуміти, що більше мене дратувало — його безцеремонність чи те, що я не встиг сховатися раніше.

Адам закотив очі й обрав найближче крісло від дивану, на якому зручно вмостився, закинувши ноги на стіл. Він виглядав розслабленим, ніби моя голизна була для нього звичайним явищем.

— Ну, вибач, друже, — він зробив театральний жест руками, — але це місце завжди відкрите для мене, так що в чому проблема? — його усмішка розширилася, коли він побачив, як я намагаюся втримати покривало, яке вперто сповзало з мого тіла. — Чи, можливо, ти просто хочеш, щоб я теж роздягнувся?

Я зітхнув, усвідомлюючи, що спроби щось приховати лише підливають олії у вогонь.

— Ні, Адам, не хочу. Просто був момент, коли ти міг би попередити про свій прихід. Хоча б повідомлення написав.

— Ага, щоб я прийшов і не побачив тебе у всій красі, так? — він підморгнув, на що я лише закотив очі. Здається, я вже переймаю звички від моєї білочки.

— Ти чого прийшов? — я вирішив перевести розмову в інше русло, намагаючись не зважати на його жарти.

— Просто нудно стало, вирішив заскочити, — він розвів руками, ніби це було очевидним. — А тут ти голий... ну, тепер мені цікаво, що ж тут сталося такого, що ти навіть одягнутися не встиг?

— Це довга історія, — зітхнув.

— У мене часу вагон, — Адам усміхнувся і підняв одну брову, готуючись слухати.

Але мої думки були далекі від його веселої манери. Я згадав, якби він зайшов раніше, коли Уляна була тут… Якби він побачив мою білочку голою? Ревність раптово прокотилася хвилею по моїй спині, змушуючи мене зціпити зуби.

Адам засміявся, кидаючи свій жакет на найближчий стілець. Він озирнувся навколо, ніби щось шукаючи.

— То що за дівчина на фото?

— Уляна, — відрізав я, намагаючись, щоб мій голос звучав буденно, але всередині вже все кипіло.

— Твоя піарниця? Та, яка ненавидить тебе? Гаряча красуня?

Вони вже були знайомі, і Адам сам зрозумів, що до неї не варто залицятися.

—Так.

— О? Справді? — Адам лукаво усміхнувся, наче це щось означало. — То це з нею ти... — він не закінчив, але натяк був зрозумілий.

— Так, — я не став заперечувати, хоча думки про розірваний презерватив раптом стали ще гіршими. Я відчував себе так, ніби стояв на краю прірви.

— Чорт, чоловіче, тобі треба розслабитися, — Адам кинувся на диван, зручніше розвалюючись на ньому. — Не думаю, що у тебе щось вийде, якщо будеш таким напруженим.

Я розповів все Адаму про свою ситуацію.

— Якщо я розповім їй про презерватив, вона більше не підпустить мене до себе. А мені мало цього разу. Я хочу її ще… і не один раз.

— І що ти збираєшся робити? — він підняв одну брову, чекаючи на мою відповідь.

Білочка чітко дала зрозуміти, що не хоче заводити стосунки. Вона була надто зухвалою, надто впевненою у своїх принципах, щоб дозволити собі щось більше. І я знав: якщо зізнаюсь про порваний презерватив, вона більше не дозволить мені підійти до неї навіть на крок. Її погляд, повний розчарування і відрази, вже малювався перед моїми очима. Це б поставило крапку, і ніякого "ми" більше не було б.

Але що, якби вона завагітніла? Думка промайнула в моїй голові, і я відчув, як дивне тепло розливається всередині мене. Я б був радий. Так, радий. Можливо, це був би шанс тримати її біля себе, захистити й не відпускати. Я навіть міг би одружитися з нею. Бляха, це було б неправильно, егоїстично, але... Чорт, уявлення про те, що Уляна могла б стати моєю дружиною, викликало у мене ще більший тремор у грудях. Це може прозвучати банально, але я мрію про це. У мене любляча сім'я, батько з мамою безмежно кохають одне одного, дивлячись на них, я мріяв про те саме у своєму житті. Але чи буде у мене така можливість?