Читати книгу - "Тотальний опір. Частина 2"

Конвой:

■ При інтенсивних діях малої війни супротивник допускає рух на дорогах лише в світлу пору доби. На вузлових пунктах зупиняють усі окремі транспортні засоби, після чого їх скеровують закритою колоною під ескортом через територію, на якій перебувають партизани.

■ На близько 20 вантажівок припадає два транспортні засоби конвою. Як правило, це танки, броньовані автомобілі або ж бронетранспортери. Як виняток, можуть бути також відкриті автомашини із закріпленими на кузові кулеметами або легкими зенітними гарматами.

■ Організація дорожнього конвою:

­­­­   ­­­­ а) транспортна складова: 40-50 вантажівок;

­­­­   ­­­­ б) конвойна команда: 1 піхотний взвод, 1 саперне відділення, 2 танки.

■ Конвойна команда охоплює:

­­­­   ­­­­ а) начальника конвою на позашляховику чи бронетранспортері;

­­­­   ­­­­ б) складову прикриття: 1 танк, 1 саперне відділення на багатомісних позашляховиках або бронетранспортерах;

­­­­   ­­­­ в) бойову складову: 1 танк, 2 піхотні відділення на багатомісних позашляховиках або бронетранспортерах.

■ Послідовність автомашин конвою для поїздки: складова прикриття — транспортна складова (тут їде і начальник конвою) — бойова складова.

■ У місцях, де немає безпосередньої небезпеки удару з повітря, що загалом є нормою на окупованій території, транспортні автомашини їдуть тісно одна за одною — тільки з гальмівною дистанцією. Це полегшує завдання конвойній команді.

■ Якщо таке можливо, то супротивник завжди ставить на певний відрізок дороги ту саму конвойну команду, адже важливим є знання місцевості.

■ Транспортним колонам загрожує особлива небезпека на тих ділянках дороги, якими автомашини змушені рухатися повільно (круті підйоми, серпантин, покинуті місцевості, і населені пункти, ліси тощо). Наближення до таких критичних пунктів автоматично означає для конвойної команди найвищий рівень бойової готовності.

■ Коли конвой під'їжджає до якогось дорожнього загородження або ж потрапляє у засідку, то складова прикриття зупиняється. Танки та піхота відкривають по партизанах вогонь, тоді як сапери висідають і розбирають загородження. У цей час бойова складова сходить з дороги, робить обхідний маневр і атакує партизанів з флангів або з тилу.

■ Супровідні конвої отримують захист і підтримку від опорних пунктів, що охороняють шляхи. Вони розташовані вздовж дороги у важливих пунктах, а це переважно мости. Уночі конвої зупиняються на таких опорних пунктах (див. рис. на с. 164).

Убезпечення залізниці

Загальні зауваги:

■ Супротивник перебирає під свій контроль Швейцарську залізницю з персоналом, який тепер змушений працювати в умовах нового режиму[46].

■ Залізничники вдаватимуться до таких засобів боротьби, як шпіонаж, пасивний спротив та саботаж.

■ Залізниця дає безліч можливостей для підривної діяльності.

■ Супротивник мусить запровадити подвійний захист на залізничних вузлах:

­­­­   ­­­­ 1. Убезпечення від швейцарських залізничників.

­­­­   ­­­­ 2. Захист від формацій малої війни.

В охороні залізниці ми розрізняємо:

Убезпечення станції або вокзалу:

■ Другорядні станції та невеликі вокзальчики персонал швейцарської залізниці обслуговує без сторонньої допомоги.

■ Важливі станції та великі вокзали «мілітаризують». Виставляється охорона залізничних приміщень, а роботу працівників Швейцарської залізниці контролюють.

■ Організаційна схема мілітаризованого вокзалу:

■ Комендант вокзалу є «офіцером залізничних військ» ворожої армії. Він має технічну освіту залізничника, і його завданням є зробити все, щоби пасивний спротив та підривна діяльність стали неможливі.

■ Контролери ремонтних цехів та СЦБ мають відповідну залізнично-технічну освіту і належать до окупаційної влади, їхнім завданням є підтримка коменданта вокзалу.

■ Охорона вокзалу складається з окупаційних військових. Залежно від значущості вокзалу охорона дорівнює за чисельністю взводові або навіть роті.

Охорона станції має такі завдання:

1. Охороняти технічне обладнання від диверсій або ж відкритого нападу (нальоту). Для цього вона повинна:

­­­­   ­­­­ а) утримувати пости на найважливіших пунктах;

­­­­   ­­­­ б) здійснювати охоронний обхід території вокзалу та ближнього оточення силами патрулів.

2. Проводити відповідний контроль пасажирів та товарних вантажів.

■ Перевірка пасажирів та товарних потягів зазвичай обмежується окремими вибірковими контролями. Кожна людина, яка заходить на станцію, мусить знати, що її можуть перевірити. Однак в особливо напружені часи (як-от після масштабних підривних операцій, безпорядків, повстань тощо) проводять ретельну і систематичну перевірку пасажирів та товарів.

■ Охорона станції поділяється на три зміни:

Зміна 1: Вартові та патрульна служба.

Зміна 2: Вокзальна служба.

Зміна 3: Відпочиває (водночас є резервом нападу).

До кожної зміни входить 1/3 наявних у розпорядженні сил. Кожна зміна триває 8 годин.

* * *

■ Вокзальна служба. Проводить:

­­­­   ­­­­ а) перевірку пасажирів;

­­­­   ­­­­ б) перевірку товарів.

■ Основна частина відділення перебуває в будівлі станції та здійснює перевірку пасажирів. Одна група перевіряє у спеціальній прибудові товари.

■ Доступ до будівлі станції обмежено загородженнями («іспанський живопліт», спіралі колючого дроту). Відкритим залишається лише один вузький прохід.

■ На вхідних дверях стоїть вартовий.

■ Пасажир купує біля віконечка каси квиток. Тоді підходить до письмового столу. Тут перевіряють його документи і заповнюють формуляр про здійснену перевірку (зразок див. далі). Опісля пасажир подає для контролю свій багаж. Поки перевіряють багаж, обшукують його самого. Тобто його більш-менш ґрунтовно перевіряють на наявність прихованої зброї, листівок тощо. Під кінець огляду він отримує багаж назад і може вирушати на потрібний йому перон.

■ Підозрілих осіб відводять до облаштованого для допиту приміщення. Там ним займається командир взводу, який вирішує, кого слід пропустити, а кого — передати політичній поліції.

Захист колії:

■ Для убезпечення роботи колії застосовуються такі засоби: піший патруль, патруль на дрезинах і патруль на гелікоптерах.

Патруль звертає увагу на:

1. Слабо прикручені голівки гвинтів на стиках рейка-шпала.

2. Послаблені накладки (кріплення між двома рейками).

3. Пробоїни в рейках.

4. Підкладену вибухівку на колії.

5. Порушення щебеневого баластного шару або ж запалювальні шнури, що ведуть під колію і вказують на «вибухову пастку для потяга».

6. Пошкодження лінії електропередач, як-от зруйновані пострілами ізолятори, провислі дроти тощо.

■ Піший патруль.

Перевага: Можна розпізнати й найменші пошкодження чи пастки.

Недолік: Повільність (близько 2 км/год.).

■ Патруль на моторизованій дрезині.

Перевага: Швидкість (близько 15 км/год.)

Недолік: Можна розпізнати тільки пошкодження середнього або ж значного обсягу. Приховані потужні вибухові заряди, послаблені гвинти