Читати книгу - "Червоний Дракон"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
На горішньому боці гілки хтось зчистив жмуток зовнішньої кори, лишивши латку зеленого внутрішнього шару розміром із гральну карту. По центру зеленого прямокутника Ґрем побачив знак, вирізьблений аж до білої деревини:
Чистий і охайний, зроблений дуже гострим ножем. Тут явно працювала не дитина.
Ґрем сфотографував відмітину, дбайливо налаштовуючи експозицію.
З великої гілки розгортався чудовий вигляд, який навіть устигли поліпшити: з верхнього сука стирчав униз цурпалок невеличкої гілки. Її відрізали секатором, аби розчистити поле зору. Деревні волокна спресувалися, кінчик вийшов пласким.
Ґрем узявся шукати відрізану гілку. Якби вона лежала на землі, то він би її помітив. Он, у нижньому гіллі, коричневе висохле листя серед зелені.
Щоб визначити відстань між січними лезами, експертам у лабораторії знадобляться обидва шматки зрізу. Отже, доведеться повернутися сюди з пилкою. Ґрем зробив кілька знімків цурпалка. І весь цей час він бурмотів собі під ніс.
От що я думаю, хлопче: після того як ти убив кота й підкинув його назад у двір, ти видерся сюди й став чекати. Я думаю, ти стежив за дітьми й гаяв час карбуванням і мріями. Коли настав вечір, ти дивився, як вони походжають повз свої яскраві вікна, бачив, як опустилися штори, виглядав, як у будинку одна за одною згасають лампи. За деякий час ти спустився й пішов до них. Правда? Злізти донизу з такої великої гілки, з ліхтариком і при яскравому місячному сяйві, – не так уже й тяжко.
Тяжко довелося Ґрему. Він просунув в отвір бляшанки пруточок, обережно вийняв її з розсохи й спустився, затискаючи пруток між зубами, коли були потрібні обидві руки.
Повернувшись до багатоквартирного будинку, Ґрем побачив, що на пильному боці його автівки хтось вивів пальцем надпис: «У Левона кака в голові». Судячи з висоти, на якій цей надпис було зроблено, на азбуці зналися навіть наймолодші мешканці цього району.
Ґрем замислився, чи не написали вони чого й на машині Зубного ельфа.
Кілька хвилин він сидів, позираючи вгору на ряди вікон. На перший погляд у будинку було десь із сотню квартир. Імовірно, що хтось таки запам’ятав білого чужинця, який пізньої ночі крутився на паркінгу. Попри те що минув цілий місяць, спробувати було варто. Опитати кожного мешканця, і якнайшвидше – у цьому Ґрему знадобиться допомога поліції Бірмінгема.
Він боровся з бажанням надіслати бляшанку з-під напою безпосередньо Джиммі Прайсу у Вашингтон. А ще йому знадобляться людські ресурси від бірмінгемської поліції. Краще віддати їм усі знахідки. Обсипати бляшанку дактилоскопічним порошком – то вельми просто. А от знайти сліди за кислотою, що міститься в людському поті, – це вже геть інша справа. Прайс із цим упорається й після бірмінгемського порошку, якщо тільки ніхто не замацає бляшанку голими пальцями. Краще віддати її поліції. Він знав, що відділ документалістики ФБР накинеться на те різьблення, мов скажений мангуст. Усім дістануться фотографії, тут ніхто не скаржитиметься.
Він зателефонував до «вбивчого» відділу Бірмінгема вже з будинку Джекобі. Детективи приїхали саме в той момент, коли ріелтор Джієн припрошував потенційних покупців.
11
Ейлін читала статтю в «Народному базікалі» під назвою «Гидь у вашому хлібі!», коли до кафетерію зайшов Доларгайд. Зі свого сендвіча із салатом з тунця вона виїла саму начинку.
Очі Доларгайда за червоними скельцями метнулись униз на першу шпальту «Базікала». На додачу до «Гиді у вашому хлібі!» там були такі заголовки: «Таємне любовне гніздечко Елвіса – ексклюзивні фотки!», «Революційне рішення для хворих на рак!» і на всю ширину шпальти «Ганнібал-канібал допомагає слугам закону – копи йдуть до пекельного виплодка за порадою у справі Зубного ельфа».
Він стояв біля вікна й задумливо розмішував каву, доки не почув, як Ейлін підводиться. Вона спорожнила тацю над смітником і вже збиралася була викинути газету, коли Доларгайд торкнувся її плеча.
– Можна мені вашу газету, Ейлін?
– Звісно, містере Ді. Я її тільки заради гороскопів і беру.
За читання Доларгайд узявся у своєму кабінеті за зачиненими дверима.
Фредді Лаундз опублікував два матеріали на одному розвороті. Основна стаття становила надривне змалювання вбивств Джекобі й Лідсів. Оскільки поліція не дуже заглиблювалася в деталі, Лаундз діставав трагічні подробиці з власної уяви.
Доларгайду вони видалися банальними.
Бічна колонка була цікавішою:
БОЖЕВІЛЬНИЙ НЕДОЛЮДОК РАДИТЬ СЛІДСТВУ
ЩОДО МАСОВИХ УБИВСТВ
І КОНСУЛЬТУЄ КОПА, ЯКОГО КОЛИСЬ МАЛО НЕ ПРИКІНЧИВ
Автор: Фредді Лаундз
Балтимор, штат Меріленд
Федеральні мисливці на людей опинились у глухому куті в пошуку «Зубного ельфа», психопата, який дощенту вирізав дві родини в Атланті й Бірмінгемі, тож тепер вони звернулися по допомогу до найстрашнішого вбивці у неволі.
Доктор Ганнібал Лектер, чию огидну практику ми описували на цих сторінках три роки тому, цього тижня надав консультацію видатному слідчому Вільяму (Віллу) Ґрему просто зі своєї камери в психіатричній лікарні підвищеної безпеки.
Ґрем ледь не загинув від ножа в Лектеровій руці, коли викрив цього серійного вбивцю.
Тепер його відкликали з дострокової відставки, аби він очолив полювання на «Зубного ельфа».
Що ж відбувалося на цій чудернацькій зустрічі двох запеклих ворогів? Яку мету мав Ґрем?
«Свій свояка вгадає здалека», – сказав нашому репортеру федеральний високопосадовець. Він мав на увазі Лектера, також відомого як «Ганнібал-канібал», психіатра й масового вбивцю в одній особі.
ЧИ ВІН МАВ НА УВАЗІ ҐРЕМА???
Як стало відомо «Базікалу», Ґрема, колишнього інструктора криміналістики в Академії ФБР у Куантіко, штат Вірджинія, колись направили до психіатричної клініки на примусове лікування, яке тривало чотири тижні…
Федеральні службовці відмовляються називати причину, з якої призначили чоловіка з анамнезом психічного розладу керувати розпачливими ловами маніяка.
Характер психічного захворювання Ґрема не розголошується, але один із колишніх працівників клініки описав його як «глибоку депресію».
Ґармон Еванс, колишній недипломований співробітник Військово-морського шпиталю Бетесди, повідомив, що Ґрема поклали в психіатричне відділення невдовзі після того, як він убив Ґарретта Джейкоба Гоббса, «Сорокопуда з Міннесоти»45. Ґрем застрелив Гоббса на смерть у 1975 році, поклавши кінець епосі терору Гоббса, що тривала в Міннесоті цілих вісім місяців.
Еванс зазначив, що Ґрем був відлюдькуватий та протягом перших тижнів лікування відмовлявся їсти чи розмовляти.
Ґрем ніколи не був агентом ФБР. Шановані експерти пояснюють це тим, що в Бюро існує сувора процедура перевірки, призначена для виявлення психічної нестабільності.
Офіційні джерела
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Червоний Дракон», після закриття браузера.