Читати книгу - "Випадкова наречена, Деріка Лонг"

Сандра засміялася.

– Тобто ти можеш бути з ким хочеш, а я – ні?

Артем нахилився ближче.

– Я не кажу, що ти не можеш. Я кажу, що мені це не подобається.

– І що ти збираєшся з цим робити?

Його рука легенько торкнулася її талії.

– Дати тобі зрозуміти, хто тут встановлює правила.

Сандра вдихнула різко, коли його губи опинилися зовсім поруч. Його подих обпік її шкіру, а очі випромінювали щось небезпечне.

Але він не поцілував її.

Просто подивився в очі ще кілька секунд, а потім відступив.

– Заспокойся, Сандро.

І зник у натовпі гостей, залишивши її саму, розгублену і роздратовану.

Що це було?