Читати книгу - "Як бажає жінка. Правда про сексуальне здоров’я"

Хокі-покі – в англомовних країнах пісня і груповий танець під неї, а також ідіома, яка позначає святкове й веселе. (Прим. пер.)

Повернутися

Drysdale, Russell, and Glover, “Labiaplasty”.

Повернутися

Правду про дівочу пліву нарешті почали обговорювати в документальних фільмах, на кшталт «Як втратити цноту», і в пов’язаних із цим ЗМІ (Фіні, «Живі міфи про цноту»).

Повернутися

Hegazy and Al-Rukban, “Hymen: Facts and Conceptions”.

Повернутися

Це сталося під час осіннього семестру 2012 року в Талбот-Хаусі. Привіт, Талботе!

Повернутися

Не всім подобається слово «інтерсекс». Дехто віддає перевагу терміну «невизначені геніталії». Не так давно став також траплятися термін «розлади сексуального розвитку», або РСР (дивіться Dreger, “Why ‘Disorders of Sex Development’?”). Я використовую «інтерсекс», бо це слово, здається, найкраще пасує до немедичного контексту.

Повернутися

Хоч якою простою здається ця думка в обрамленні «однакових частин», це радикальна ідея, за яку інтерсекс-активістам довелося боротися кілька десятиліть. Це єдиний погляд, що має біологічний сенс, і, знову ж таки, лише з погляду культури можна думати інакше. І все-таки в багатьох країнах стандартною медичною процедурою є застосування хірургічного втручання для «нормалізації» геніталій («Публічна заява» Організації людей-інтерсекс). Зазначте, що 2013 року доповідач про тортури Організації Об’єднаних Націй вмістив таку хірургію у свій список «Тортур та іншого жорстокого, негуманного, принизливого лікування чи покарання». Доповідь засуджувала непотрібну з медичного погляду «нормалізаційну» хірургію, бо «це може спричинити рубці, втрату сексуальної чутливості, біль, нетримання сечі й пожиттєву депресію й такі дії також критикуються як ненаукові, потенційно шкідливі й такі, що призводять до стигми» (ООН, «Спеціальна доповідь», 18).

Повернутися

Tumblr – сервіс мікроблогів і соціальна мережа. (Прим. пер.)

Повернутися

McDowell, Fryar, Ogden, and Flegal, “Anthropometric Reference Data”.

Повернутися

За цю неймовірну фразу відповідальна «Операція краси», www.operationbeau-tiful.com/.

Повернутися

Canner, Orgasm, Inc.

Повернутися

Bradford and Meston, “Correlates of Placebo Response”.

Повернутися

Janssen and Bancroft, “The Dual Control Model”, 197.

Повернутися

Carpenter et al., “Sexual Excitation and Inhibition Profiles”.

Повернутися

Так само не надто чутливе запалювання, незалежно від гальм, – це один із провісників асексуальності. Асексуальними є люди, які не бажають сексуальних контактів (не плутати з тими, яким подобається торкатися своїх партнерів, але не подобається, коли торкаються їх). У кількох дослідженнях людей, що визначали себе як асексуальних, виявлялося помітно менш чутливе запалювання, ніж у їхніх сексуальних протилежностей (Prause and Graham, “Asexuality”). Однак не було жодної відмінності в їхніх сексуальних гальмах. Тож, можливо, частково асексуальність як сексуальну орієнтацію спричиняє нездатність мозку жінки помічати сексуально релевантні стимули. Звісно, це лише частина історії, оскільки асексуали представляють лише приблизно 1 % загальної популяції, а від 5 до 10 % жінок мають нечутливу ССЗ. І знову ж таки, тут немає нічого неприродного чи хворобливого; система сексуальних реакцій асексуальних людей зроблена з тих самих частин, що й людей сексуальних, лише зорганізованих інакше.

Повернутися

Адаптовано з “Validation of the Sexual Excitation/Sexual Inhibition Inventory” Мільгаузена та інших.

Повернутися

Carpenter et al., “Women’s Scores”.

Повернутися

Вплив ментального стану на сексуальну зацікавленість

З “Relationship Between Negative Mood and Sexuality” Лукінза, Янссена та Ґрем. Дивіться також “Effects of Mood on Sexuality” Янссена, Макапаґала та Мустанскі.

Повернутися

Існує певна генетична база. Два дослідження, опубліковані 2005 року незалежно одне від одного, проголосили, що приблизно 40 % мінливості жіночої здатності оргазмувати зумовлено генами (Dawood, Kirk, Bailey, Andrews, and Martin, “Genetic and Environmental Influences”; Dunn, Cherkas, and Spector, “Genetic and Environmental Influences”). Більш безпосередні свідчення генетичної бази сексуальної реакції в чоловіків показали, що спадковими є приблизно 36 % ССС1 (ручного гальма) і трохи більше 20 % ССС2 (ножного гальма) (Varjonen et al., “Genetic and Environmental Effects”). Розумові ж здібності, навпаки, передаються у спадок у 30—80 % випадків, залежно від того, що ви будете вимірювати і як (Jacobs et al., “Heritability Estimates of Intelligence in Twins”). Скажімо це простіше. Уявіть, що ви розмовляєте з жінкою, яка сидить біля вас у літаку, і виявляється, що вона має сестру-близнючку. Якщо вона дуже-дуже розумна, то у вас є привід очікувати, що її сестра також розумна, але якщо розмова торкається сексуальної насолоди й ви з’ясовуєте, що вона здатна оргазмувати від вагінальної стимуляції, немає причин очікувати, що її сестра також на це здатна.

Повернутися

Слеш – жанр фанфіків, що зображують гомосексуальні романтичні чи сексуальні стосунки героїв відомих творів, які в оригінальному творі гомосексуальних схильностей не мали. (Прим. пер.)

Повернутися

Pfaus, “Neurobiology of Sexual Behavior”.

Повернутися

Pfaus, Kippin, and Coria-Avila, “Animal Models”.

Повернутися

Pfaus and Wilkins, “A Novel Environment”.

Повернутися

Зауважте, це не стосується людської сексуальної орієнтації. Маленькі хлопчики, які виростають ґеями, імовірно народилися з різними «схильностями», що поступово розвинулися в іншу орієнтацію. Схильності чолові-ків-ґеїв означають, що вони від народження чутливі інакше, наскільки ми можемо судити, і їм не треба мати якийсь сексуальний досвід із кимось, щоб інтуїтивно знати, кого вони вважають сексуальним. Зрозуміло, що існує ще багато інших нюансів щодо цієї теми, зокрема те, як/чи це впливає на жіночу сексуальну орієнтацію. Про це написано чимало книжок (наприклад, Diamond, “Sexual Fluidity”). Зараз я просто хочу чітко визначити, що ми не народжуємося «чистими аркушами», які вчаться сприймати як сексуальний об’єкт будь-кого, хто з’являється в полі зору.