Читати книгу - "Відлюбилося, Інна Турянська"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Хм, я думала моє діло тебе триматися…– відповіла склавши руки на грудях.
Тимофій здивовано здійняв брови, але це було приємне здивування.
— Сідай ромашечко, — кивнув на ровер, — Будеш мене триматися.
Тимофій сів на ровера, взявши квіти під руку. Інша квітка тримала його за плечі. Озирнувся, глянувши на неї з теплом. Потім швидко поцілував її пальці, що на своєму плечі і зрештою рушив. Відчув як її руки опустилися на його талію. Їхати було незручно, бо однією рукою доводилося тримати руль, іншою ромашки, а спиною ромашкину голову. Але це його лиш веселило. Та все ж цього разу він їхав до Рівного хвилин сорок, а не пів години як зазвичай.
— Каріно, знову я не дав тобі поспати, – всміхався він, коли вони вже стояли коло її дверей.
— За те в мене тепер є ромашки, — теж посміхнулася вона.
— І один дуже нав'язливий маніяк, що викрадає тебе посеред ночі, — жартував він, — Ромашечка, мені вже час…— сказав дивлячись в очі. Підійшов, обійняв її як мала дитина матір, потім швидко плигнув на ровера.
— Ти подобаєшся мені, хамоміла, дуже сильно подобаєшся, – сказав від'їжджаючи.
###
Сьогодні трішки нічної романтики)) до речі, якщо ви читаєте, але не підписані на автора, то можете зазирнути у блог. Там є візуал, як виглядає Тимофій та Карінка. Всім романтичного настрою)
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Відлюбилося, Інна Турянська», після закриття браузера.