Читати книгу - "Конституція України. Науково-практичний коментар"

Зазначимо й те, що рада вважається правомочною лише за умови обрання не менш як двох третин депутатів від загального складу ради. У разі якщо до ради обрано менше двох третин її складу, до обрання необхідної кількості депутатів продовжує здійснювати повноваження рада попереднього скликання.

Повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання.

Слід також звернути увагу, що строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п’ять років. Тобто це означає, що п’ятирічний строк повноважень поширюється лише на депутатів місцевих рад, обраних на чергових виборах, а строк повноважень депутатів місцевих рад, обраних на інших (позачергових, повторних, проміжних або перших) виборах, буде іншим, меншим ніж п’ять років. Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 85 Конституції рішення про проведення чергових і позачергових виборів до органів місцевого самоврядування приймає Верховна Рада України. Повторні й проміжні вибори депутатів (депутата) призначаються відповідною територіальною виборчою комісією, а перші місцеві вибори призначаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською, Севастопольською міською радою, якщо інше не передбачено законом.

Чинне законодавство встановлює, що обраний депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов’язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради. На час сесій, засідань постійних комісій рад, а також для здійснення депутатських повноважень в інших, передбачених законом випадках, депутат звільняється від виконання виробничих або службових обов’язків з відшкодуванням йому середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов’язаних із депутатською діяльністю, за рахунок відповідного місцевого бюджету. Законодавством встановлюється обов’язок депутата брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано. Щодо повноважень депутатів, порядку організації і гарантій депутатської діяльності, то вони детально визначаються законами «Про місцеве самоврядування в Україні» (1997 р.), «Про статус депутатів місцевих рад» (2002 р.) та іншими законами.

Припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради має наслідком припинення повноважень депутатів відповідної ради. Окрім цього, повноваження депутата місцевої ради можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених законом.

У частині 2 коментованої статті встановлюється порядок обрання сільського, селищного, міського голови. Конституція України суттєво змінила статус головної посадової особи місцевого самоврядування порівняно з існуючим у доконституційний період інститутом голів рад народних депутатів. Відповідний сільський, селищний, міський голова передусім є головною посадовою особою територіальної громади, а не органу місцевого самоврядування. Окрім того, він головує на засіданнях ради, підписує рішення представницького органу, представляє інтереси територіальної громади, організовує роботу представницького органу місцевого самоврядування, а також очолює виконавчий комітет ради та здійснює оперативно-розпорядчі функції. Таке потрійне призначення голів дозволяє розглядати їх як одного з основних суб’єктів місцевого самоврядування, які забезпечують реалізацію муніципальних прав жителів — членів територіальної громади та дотримання законності у діяльності органів та їх посадових осіб місцевого самоврядування.

Дані посадові особи обираються відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років у визначеному законом порядку і здійснюють свої повноваження на постійній основі. Як і для депутатів місцевих рад, п’ятирічний строк повноважень поширюється лише на сільських, селищних, міських голів, обраних на чергових виборах, а строк повноважень посадових осіб, обраних під час проведення інших виборів, буде меншим ніж п’ять років.

Сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток. Вибори сільських, селищних, міських голів проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об ’єдналися у сільську громаду), селища, міста, згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм. Детально порядок виборів сільських, селищних, міських голів регламентується Законом «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (2010 р.).

Частиною третьою коментована стаття доповнена у 2011 р., згідно з якою чергові вибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах.

Зазначена конституційна норма встановлює правило про те, що чергові вибори депутатів, сільських, селищних, міських голів проводяться одночасно на всій території України, у зв’язку із закінченням визначеного Конституцією України строку повноважень депутатів відповідних рад, сільських, селищних, міських голів, обраних на чергових виборах. Рішення про проведення чергових виборів депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів приймається Верховною Радою України.

У частині 4 коментованої статті встановлюється, що статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом. Дана норма логічно взаємопов’язана із положеннями ч. 2 ст. 19, яка встановлює суворі рамки діяльності органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб — вони діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, п. 15 ст. 90, за яким виключно законами визначаються засади місцевого самоврядування, а також ст. 146 Конституції України, за якою інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом (див. коментар відповідних статей). Так, основним законодавчим актом місцевого самоврядування, що закріплює статус суб’єктів системи місцевого самоврядування, сферу їх компетенції — власної та делегованої; гарантії реалізації й захисту місцевого самоврядування; юридичну відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування тощо, є Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» (1997 р.). Також до числа законів, які визначають статус органів та посадових осіб місцевого самоврядування, належать, наприклад, закони «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» (1991 р.), «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (2010 р.), «Про столицю України — місто-герой Київ» (1999 р.), «Про органи самоорганізації населення»