Читати книгу - "Не укладай угоду з демоном! , Вікторія Фед"

— А, то це мій годинник винен, що одна надто допитлива адептка бігає парком серед ночі, притягує Пустинників і змушує мене відволікатися від важливих справ?

— Ну… я так і знала, що ви у захваті від мого товариства, — підкинула я з усмішкою.

— Просто мріяв провести вечір у компанії юної порушниці, — він картинно зітхнув.

— О, тоді вам пощастило!

Райвен схрестив руки на грудях і трохи нахилив голову, ніби щось обмірковуючи.

— Раз так, то, може, вип’ємо чаю?

— Чаю?

— Так, міс Вейр, чаю. Гарячого, ароматного. Чи ви думали, що я запрошу вас у своє похмуре лігво розбирати древні рукописи по демонології до ранку?

Я пирхнула. А він виявляється вміє жартувати!

— А я й не знала, що ви настільки ввічливий, лорде-ректоре.

— Тільки з особливо проблемними студентками, які притягують неприємності, — з посмішкою у голосі відповів він.

Я примружила очі.

— І ви хочете мене напоїти…чаєм?

— О, так, я саме з тих підступних ректорів, що заманюють адепток чаєм і витягують з них усі секрети.

— Ха! А я думала, що ви тільки сваритися вмієте.

— З вами доводиться. Але, може, ви нарешті змусите мене змінити свою думку?

Я трохи схилила голову, ніби задумалася.

— Хм… чай звучить непогано. Але ви ж знаєте, що відмовитися від солодкого до нього я не зможу?

— Якби я цього не передбачив, то був би геть поганим ректором, — і з цими словами він легким рухом відкрив портал. — Ну що, адептко Вейр, складете мені компанію?

Його погляд був викликом, і я, звісно ж, прийняла його.

Ну, як розділ, сподобався?) 

Чекаю на лайк ❤️, коментар і підписку :) 

До нових зустрічей,  

ВФ