Читати книгу - "№2"

цієї фірми настільки чудодійні, що кожен, хто їх продає, просто приречений стати мільйонером. А коли мова зайшла про пральні порошки і засіб для видаляння плям, почався перфоменс. Дві молоденькі служительки культу притарабанили з кухні стіл, два тазики і трикотажне лахміття. Мільйонерка, наче ілюзіоніст у цирку, попід носом глядачам поносила ганчірки, щоб пересвідчитися, що це дійсно ганчірки.

— В один тазик я наливаю рідину звичайної фірми, а в інший — наш унікальний неповторний засіб. А тепер уважно дивіться.

Задні ряди тих, хто починав сьогодні свій бізнес, аж привстали. Мільйонерка обидва шматки трикотажу облила зеленкою — і по черзі почала опускати в різні тазики. Махалай-бахалай, махалай-бахалай — оппа, і мільйонерка, вся в піні, дістає ганчірку зі звичайного засобу.

— Зеленка майже не відіпралася. Бачите, бачите? А зараз я дістаю ту саму поплямлену річ із нашого унікального неповторного засобу. Усі дивіться уважно.

На заводі телеграфної апаратури дуже цікаві секретарки працюють. Махалай-бахалай, махалай-бахалай — і з піни вигулькнула ганчірка без слідів зеленки. Коло замкнулось. Клема впала в усіх, хто нині розпочинає свій шлях до мільйона. Відбулося законтачення. Це прочитувалося в очах сестри, яка дивилася на тазики з водою — і бачила ісусохристове чудо. На власні очі вона побачила, як секретарка з заводу телеграфної апаратури випромінює ореол успіху, тому що зеленка зникла, її немає, вона кудись випаровувалася, й інакше, ніж чудом, це ніяк не можна назвати. Мільйонерка, працюючи по заготовленому сценарієві, вирішила добити присутніх неофітів.

— А тепер дивіться сюди. Я вам зараз доведу, що наш засіб цілком безпечний. Дивіться уважно.

Мільйонерка, наче Девід Копперфілд, демонічним поглядом обвела всю залу, відкоркувала пляшку з засобом для виведення плям, налила тягучу рідину в ковпачок-дозатор — і випила. Боже! Мільйонерка залпом перехилила плямовивідник, як келишок яєчного лікеру. Сестра аж ахнула. Тієї миті вона остаточно вирішила стати мільйонеркою.

Вона — з покоління тих, кого надламав злам епох. Її інфантильна мрія про мільйон набула такої шаржовості, що всі гроші пішли на презентації і платні тренінги для продавців сраної хімії. Над ліжком з’явилися так звані мотиваційні плакати. Аплікації. Дуже милі. На картонку клеєм ПВА були приліплені матеріалізовані мрії: пляж, море, пальми, кабріолет із відкидним верхом, столик із тропічними фруктами і шампанським, у куточку наклеєне сонечко. На думку сестри, щоденне споглядання цього плаката мало би закінчитися матеріалізацією. Проте в торговельній секті їй сказали, що ефект від споглядання мотиваційного плаката буде неповним, якщо вона не придбає лекційний курс на аудіокасетах. Уся зарплата пішла на муру, яку, згідно з інструкцією, слід було слухати лише в навушниках і на самоті. Щовечора сестра виганяла всіх хатніх зі своєї кімнати, зачиналася зсередини, втуплювалася в мотиваційний плакат і до другої ночі слухала касету за касетою, лекцію за лекцією. Деякі з них передбачали зомбувальне повторювання певних фраз, тож нічну тишу інколи порушував молитовний речитатив майбутньої мільйонерки. Увесь столик був завалений буклетами і проспектами, де описувалася психологічна складова віри в мільйон, в успіх, у незалежність, у кабріолет.

Коли Roma крадькома прочитала один із них, то натрапила на те, що змусило заповажати цих аферистів-локшиновішальників із мережевого маркетингу. Вони тонко підбирали ключі до своїх одержимих адептів. В одній із брошур так було й написано:

«Будьте готові, що ваші рідні, чи батьки, чи діти не розумітимуть вас, не віритимуть у ваш скорий успіх. Будьте готові до родинних конфліктів. Але ви мусите стояти вище всіх цих нещасних і лінивих людей, які ніколи не матимуть успіху. Ви мусите стояти на своєму, тому що ваш успіх має бути освячений вашою принциповістю, адже Уолт Дійсне обійшов понад 100 американських банків, перш ніж йому дали кредит на його мрію, ви мусите бути з цієї когорти обраних, які твердо йдуть до мети і здолають усі негаразди».

— От паразити! — подумала Roma і вирішила діяти.

У сестри були унікальні й неповторні пральні порошки й зубні пасти, а в Roma був Волхв. Однокурсник, що став магом, відуном, віщуном, характерником. Зцілення, нехристиянський екзорцизм, замовляння погоди — Волхв усе це вмів, і Roma нізащо не повірила б, якби на власні очі не бачила цих сеансів. Свої прийоми громадян Волхв проводив у звичайній хрущовці позаду Янівського цвинтаря, він виганяв духа, людина несамовитим голосом пищала так, що на кухні тріскала шиба, а Roma мало в штани не наробила.

— Я спробую тобі допомогти, — Волхв одразу погодився, вислухавши розповідь. — Я витягував людей із Білого Братства. Я вже мав справу з досить сильними техніками зомбування. Думаю, тут буде щось подібне. Твоя сестра зможе прийти до мене на прийом?

— Тут є проблема. Вона ж одразу здогадається, що тут щось не так.

— Хмм... А, може, зробимо хитро? Ти скажи їй, що я зацікавився її товарами і теж хочу вступити в їхню фірму. І з цією метою хотів би з нею зустрітися і трохи більше розпитати про все.

— Оце буде сам раз! Так і робимо!

За два дні Roma зі сестрою сиділи на кухні звичайної хрущовки, де тріщина в шибі була заліплена прозорим скотчем. Волхв закінчував прийом якоїсь жіночки з відсутнім поглядом (її мучив дух сина, що скоїв самогубство через її заборону женитися). Було відчуття, ніби вони в поліклініці під кабінетом уролога. Roma була вражена тим, що сестра аж так одержима продажами пральних порошків, що навіть не помітила всієї підозрілості свого перебування в цьому явно підступному місці десь на околиці міста. Це була вона й не вона. Навіть сидячи тут, на цій тісній кухні, вона розповідала про всі переваги свого товару і про те, що вона готова укласти парі. Просто тут і зараз.

— Давай укладемо парі на те, що рівно за рік (яке нині число?) в мене під хатою стоятиме мерседес. Давай? На що закладаємося?

— На мерседес.

— Перестань! Я серйозно. Давай на ящик коньяку.

— Закарпатського.

— Усе. Давай руку. Перебили. Рівно за рік.

Волхв запросив до кімнати. Почалася співбесіда. Сестра, натхненна цікавістю до її мільйонного бізнесу, щебетала про всі нюанси й тонкощі плямовивідників і шампунів, які можна навіть пити і якими вона вдома підливає пеларґонії. Roma хотіла плакати ридма, тому що найважче — коли близькі люди втрачають зв’язок із реальністю. Сестра не прочитувала жоден із тих підтекстів, якими була нашпигована ця кімната й ця ситуація. В якийсь момент Roma захотіла кричати голосом єнота, щоб шибки тріснули. Сестра була в ударі, бо в очах співрозмовника бачила цілковите розуміння й підтакування. З почуттям виконаного