Читати книгу - "Вибач та зрозумій, Катя Кірініна"

Все почалося з цих викиднів, вони ніби щоразу віддаляли мою дружину від мене, розривали душу не тільки їй, тільки вона не бачила, що мені теж було боляче. Ніхто з жінок не думає, що чоловіки теж хочуть дітей, теж мріють про дитячий сміх, про чисте і безумовне кохання.

Припустимо, про брудні підгузки я не сильно мрію, але добре, що вони взагалі зараз є, а не так як раніше. Хоч якби треба було, то, напевно, я б і прав, і підмивав. Тільки ніхто мене не питав, чи я цього хочу. Вона просто сама вирішила, що якщо я не плачу разом із нею – значить мені все одно. А я ще й підлив олії – сходив ліворуч, щоб заспокоїти свої нерви, чудово заспокоїв, нічого не скажеш. До кінця життя пам'ятатиму, за що моя Олеся мене покинула.