Читати книгу - "Весь світ у кишені"

Ед. — Тут ти помиляєшся, дурнику. Вона радше зустрічатиметься з хлопцем, схожим на мене, а не таким, як ти. Зрештою, в мене є освіта. А ти... Матимеш доволі тупуватий вигляд, коли спробуєш замовити для неї їжу в Парижі. Чи якщо взагалі з'явишся в пристойному закладі зі своїм розплющеним рилом. Ти ж навіть читати не вмієш, правда?

— Стули писок, — гарикнув Кітсон, — бо я можу добряче тебе відгамселити.

— Не стулю, — з несподіваним скреготом відказав Блек. — Того разу ти заскочив мене зненацька, але вдруге — навіть не намагайся, довбню. На тобі живого місця не залишиться.

Кітсон саме розвернувся, ладний зацідити нахабі кулаком в обличчя, коли позаду заревів клаксон, приводячи Алекса до тями. Молодик побачив, що світлофор вже загорівся зеленим, і машини, що стояли попереду, практично зникли з поля зору. Важко дихаючи й тихо лаючись, Кітсон натиснув на педаль газу.

— Так, — вів далі Блек, задоволений можливістю подіставати Алекса. — Ми з нею вже поговорили й домовилися майнути в Париж. Я там був кілька років тому, тож добре знаю місто. Вона сказала, що завжди хотіла туди потрапити.

— Замовкни нарешті! — вигукнув Кітсон. — А то я зупиню машину й змушу тебе прикусити язика!

— Добре, добре, — поблажливо гмикнув Блек. — Я хочу лише попередити: коли вдаватимеш закоханого до безтями новоженця, не забувай, що я першим подав заявку. А як забудеш, то нарвешся на проблеми.

Вони доїхали до парковки ще до того, як Кітсон встиг придумати доречну відповідь. Раптом молодик відчув себе дуже пригніченим. Така дівчина, як Джинні, справді могла вподобати охайного типа на кшталт Блека. Він умів себе тримати, мав освіту й, можливо, справді знав Париж, як він каже. Цей аргумент остаточно добив Кітсона. Він також дуже сумнівався, що зможе перемогти Блека в бійці. Ед важив на чотирнадцять фунтів більше за нього і був у гарній формі. Кітсон якось бачив, як той бився під час сварки в шинку. Тоді боксера вразила потужність Блекового удару: він був диким, безжальним типом, що не гребував брудними трюками, аби нейтралізувати ворогів.

Прибувши на парковку, чоловіки зауважили, що охоронця, який би наглядав за припаркованими в два ряди авто, не було.

Коли вони вискочили з «Лінкольна», Блек сказав:

— Подивися перший ряд, а я гляну другий. Як щось помітиш — свисти.

Спільники розділилися. Кітсон квапливо пішов уздовж довгого ряду машин. У нього в голові все аж вирувало. Він намагався переконати себе, що Блек збрехав, буцімто Джинні приєднається до нього, але ця думка ніяк не покидала молодика. Принаймні, казав він сам собі, у нього буде кілька днів — три, якщо пощастить — на самоті з дівчиною. Він матиме шанс її завоювати, якщо це взагалі можливо. Та Кітсон у цьому дуже сумнівався. Іноді Джинні видавалася такою суворою і холодною, що Алекс запитував себе, а чи до снаги хоч якомусь чоловікові її підкорити.

Підійшовши до двомісної спортивної машини «ем-джі»[10], припаркованої між «кадилаком» і «ягуаром», він спинився. «Саме те, що потрібно», — подумав Кітсон. Швидко роззирнувшись, він переконався, що близько нікого немає, а тоді наблизився до машини й оглянув її.

В Алекса був із собою маленький ліхтар, яким він освітив салон машини. У бардачку юнак знайшов ключ запалювання. Він свиснув Блекові, який саме прогулювався вздовж іншого ряду.

Ед приєднався до нього.

— Виглядає непогано, — сказав Кітсон. — І ключ запалювання на місці.

Блек оглянув авто й кивнув.

— Ага. А ти вчишся не по роках, а по днях, селючку, — глумливо посміхнувся Блек. — Що ж, вези авто до Джипо, якщо ти вже такий вправний водій. Тобі дісталася найлегша частина справи, тож доведеться трішки поризикувати, перш ніж ти закоханим бараном витріщатимешся на Джинні.

Більше Кітсон витримати не міг. Не роздумуючи, він зацідив кулаком Блеку в голову. Однак Ед саме на це й сподівався, а тому був готовий. Він ледь повернув голову ліворуч, тож кулак Кітсона пролетів у Блека над плечем. Втративши рівновагу, Алекс нахилився вперед, а Ед натомість добряче зацідив йому у живіт — вся його вага і сила зосередилися в тому швидкому ударі.

Кітсон не тренувався уже кілька місяців, тож його м'язи втратили пружність. Удар паралізував тіло юнака. Він упав на коліна, втративши дар мови. Біле полум'я болю пронизало його.

Блек відступив назад із жорстокою посмішкою.

— Тепер ми квити, довбню. Не розпускай зі мною рук, а то ще більше шкодуватимеш. Вези машину до Джипо, і то швидко.

Він пішов до «Лінкольна», лишивши Кітсона стояти на колінах. Голова молодика звисала, доки він силкувався вдихнути легенями хоч трохи повітря.

Йому знадобилося кілька хвилин, аби відійти від наслідків удару. Зрештою юнак підвівся й рушив до «ем-джі». Кожен крок давався йому з болем. Мозок палав від приниження й поразки.

«Сам напросився, — подумав він, їдучи темними провулками до майстерні Джипо. — Але наступного разу все буде інакше». Він не сумнівався: на них із Блеком ще чекає остання сутичка. Ось уже кілька місяців Блек постійно бере його на кпини. А якщо Ед вважає, що зможе вкрасти Джинні, то йому доведеться подумати про це ще раз. Блек чекав на удар від Кітсона, а тому й переміг. Потрібно буде триматися на віддалі від його руйнівної правиці. Вони заскочили одне одного зненацька, але тепер будуть напоготові.

Поки Кітсон їхав до Джипо, Морґан повертався додому на головну вулицю містечка. Він думав тільки про майбутню справу. Френк знову і знову обмірковував план, ставлячись до роботи куди серйозніше, ніж троє інших. «Це буде моєю останньою справою», — вирішив він, втискаючи авто в насичений трафік.

Дощ уже припинився, але дороги ще були слизькими й виблискували у світлі фар, тож Морґан кермував обережно.

Щойно вони загребуть гроші, банді доведеться розділитися. Френк уже підготував собі шлях до відступу: у нього в гаманці лежав квиток на літак до прикордонного міста між Мексикою і Каліфорнією. Особливий квиток, без фіксованої дати, який давав змогу сісти на будь-який літак й у будь-який час. Морґан уже забронював там сейф, куди збирався покласти свою частку грошей. Потім він перетне мексиканський кордон і чекатиме. Коли відчує себе у безпеці, почне скуповувати облігації на пред'явника. А щойно переведе двісті тисяч в облігації, то весь світ буде не лише у нього в кишені, а й біля ніг.

Рожевих окулярів щодо цієї справ Морґан