Читати книгу - "На твоєму плечі, Ірина Айві"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Артем розгублено стояв посеред коридору , а його безсоромна пасія нагло розглядала мене зі свого барського плеча . Так уважно і пильно ніби збиралася своїми хижими і вузькими очима зробити на моєму чолі дірку . Ця дівчина вперше бачить мене , а в її погляді так багато нічим не прихованої люті .
Ну що мій дорогий чоловіченьку , давай пояснюй своїй нахабі хто я така . Цікаво , що скаже ця безсоромна коли дізнається , що я твоя дружина ? Ти ж саме для цього одружився зі мною . Щоб я відлякувала твоїх дівиць .
---- Каріно , це ---- Ліна , вона працює .... прислугою у моєму домі ---- видав пояснення Артем .
Ага ... , значить прислуга ! Я мало не впала від його слів . Чудово , .... дякую , що попередив , ато я вже хотіла увійти в роль ревнивої дружини і повидирати цій лахудрі усі її фарбовані пасма .
---- Ааа , ... тепер все зрозуміло , Артемчику . Ммм .... значить непорозуміння вирішене , думаю буде краще якщо ти покажеш мені свою спальню . Ти ж не забув , що я маю прочитати тобі на ніч казочку ---- белькотіло це безсоромне створіння . Ця ганебна дівка поводила себе так , ніби я для неї пусте місце . Хіба доречно обговорювати свої інтимні плани при посторонніх ? Та щей робити це так ніби вихваляєшся ними .
Мені байдуже на її криві погляди . Мені байдуже на них обох . Та все одно мене не покидала думка , як можна так огидно навязуватися чоловікові .? Ставати перед ним на коліна .... Де її сором і честь ? Хіба личить дівчині , така брутальна поведінка .? Тай Артем теж мені герой . Як йому могло таке сподобатися ? Він же такий , ну просто народжений естет .
---- Звичайно , ... кицю . Ліно , все гаразд . Можеш іти до себе . У нас з Каріною ще є справи .
Артем і Безсоромна почалапали до його спальні , вирішувати свої " справи " а я так і залишилася стояти стовпом посеред коридору . Прислуга .... , він назвав мене прислугою . Хоча чому я ображаюся я і є для нього прислуга . Саме так ми і домовилися . Ох Ліно , Ліно і як ти умудрилася закохатися у такого невиправного циніка ? Він не те , що дівчини у тобі не бачить , ти для нього навіть не людина . Так пустий , але іноді потрібний звук .
Я повернулася до своєї кімнати , лягла у ліжко і коли шок і шквал емоцій притих , почала обдумувати те , що сталося ще раз . Якби не пекло у грудях все одно я для Артема ніхто . Жодні обіди чи вечері не змусять його побачити в мені дівчину . Він мабудь навіть у страшному сні недопускає думки , що може покохати мене . Для нього така , як я справжнісінький кошмар у сні чи наяву .
По моєму обличчі скотилася одинока сльоза , але я швидко змахнула її рукою . Я не плакатиму через тебе Артеме , не литиму гіркі сльози в подушку , бо ти їх не вартий . Ми з різних світів , з різних вагових категорій тому для мене головне попри кохання до тебе не зрадити саму себе . Свої принципи і мрії ! Треба ще раз наступити на свою гордість і хоч маленькими , але все таки кроками йти до своєї мети .
Я знаю , що ти ніколи мене не покахаєш , не відповіш взаємністю на мої почуття . Бо я не на твій смак , не відповідпю жодному з твоїх вподобань . Та я сподівалася , що ми зможемо стати добрими друзями , але ти вирішив , що прислуга . Нехай буде по твоєму . До вересня не так вже й далеко . Я все стерплю головне вступити до інституту . Бо інших варіантів мені доля незапропонувала .
Як я лише ненамагалася ковтати сльози нічого не виходило . Я не змогла пересилити себе і розревілася в голос . До ранку мою подушку можна буде викручувати від сліз .
Цікаво котра зараз година ? І якщо саме та , що я думаю то якого біса я ще у ліжку ? Розтерши очі долонями я нарешті .... прозрів . Поруч зі мною на сусідній подушці лежала купа скуйовдженого волосся . Яскраво чевона помада ніби кров'ю вїлася у простирадло . З кожною наступною секундою до мене почала повертатися пам'ять , а з нею і події минулої ночі . Чому я дозволив собі аж настільки забутися ? Чому приволік Каріну до своєї квартири ? Я ж завжди для таких зустрічей використовую готель . Та щей перед Ліною все так не зручно вийшло . Хоча яке їй діло до моїх справ .
---- Каріно , негайно прокидайся ! Кому кажу ---- намагаюся розбудити дівчину , тормошінням за плечі .
---- Що таке , Артеме ? Я ніколи не прокидаюся так рано . Дай можливість ще трохи подрімати ---- бурмотіла дівчина .
---- Так , я негайно в душ , а ти прокидайся . Нічого тобі валятися у моєму домі .
Тарас учора мав привезти мої речі . Треба ще у Ліни запитати , де вони .? Ох , відчуваю , що сьогодні я спізнюся на роботу . Наскоро приймаю душ , бриюся , чищу зуби і накинувши на себе халат іду на кухню .
Ще з коридору відчуваю аромат мелених кавових зерен . Заплющивши очі блаженно тягну носом неймовірний аромат . Невже Ліна готує каву .? Якщо так я навіть готовий поцілувати її , як .... друга . Звісно у щоку і з заплющеними очима .
Усміхнувшись пригадав учорашній казус у коридорі . Величезні , перелякані очі Ліни , які ніби мангітом були приковані до мого тіла . Ця бідолашна мабудь уперше бачила напіводягненого чоловіка . Ну звісно , а де ж їй було його побачити . Добровільно за нею точно ніхто не впадатиме .
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На твоєму плечі, Ірина Айві», після закриття браузера.