Читати книгу - "Лімбо Сонне Царство, Андіона Гобой"

У вас буває таке відчуття, що час невпинно біжить? А в Луціани було саме таке відчуття. Вона відчувала, як молодість стрімко її залишала. В свої 30ть вона ще так мало зробила з того,що планувала. Поруч не було нікого, хто міг би це спинити. Події змінювали одна одну, день йшов за днем і вона розуміла що все це позбавлену змісту. Коханий-єдиний, хто підтримував її в усьому і було би легше якби не муженьок з яким вона ніяк не могла розлучитися.

Нещодавно в її домі з’явилася кішка і Луціана наче стала мамою. Вона багато часу проводила з маленькою леді. Мірабель-так вона її назвала, була хоч і ласкавою проте й норовистою кішкою. У них сильний духовний зв'язок установився ще з першого дня знайомства. Так сильно Мірабель прикипіла їй до душі, що в Лімбо возвістили про кішечку. Приснилося, що Мірабель уже має хазяїна і той забирає її. Луці спочатку не повірила в цей сон, бо подумала що то її страх що домашня улюблениця може кудись зникнути з її життя. Той сон був попередженням і коли Луціана переконалася в його істинності, то вирішила що ні за що не допустить аби її кішку забрали від неї. Це була її сім’я, вона і її коханий і більше насправді в неї нікого не було.

Потім іншого дня в неї було друге видіння. Там жінка намагалася врятувати від жорстокого офіцера дитину, яка хоч і не була їй рідною але прикипіла до душі. Точно як було в Луці з Мірабель. Цікаво те, що Луці бачила в образі дитини її Мірабель. І ось ця жінка переховувалася з дитиною в різних місцях. Її переслідувач був зовсім близько. Але вона встигла врятувати дитину, відправивши ту у минуле. А от саму її захопив офіцер, який їх переслідував і складись все трохи інакше-дитина теж була б в його руках. Луціана провела паралель і розуміла, що ця історія навряд чи має відношення до неї і Мірабель.