Читати книгу - "Лімбо Сонне Царство, Андіона Гобой"

Вона чула крики жертв насильників. Вона потрапляла в місця в яких не хотіла бути і бачила те, що неможливо забути. Вона хворіла духовно чи була кимось більшим? Сама вона називала себе провидицею, адже могла бачити в Лімбо те, що допомагало рятувати людей в Наві. Ви її добре знаєте, бо це наша головна героїня Луціана. Не легко мати дар передбачення, бо це іноді психологічно  травмує і ще тому що вимагає великої відповідальності. Хоча всіх не врятуєш і це її печалило, бо навіщо бачити те чому не можеш запобігти. Дехто і сам не хоче аби вона втручалася і змінювала ситуацію і вона могла лиш дивитися на їхню погибель.

Несподіванкою одного дня для Луці стало те, що їй довелося побувати в сні такої ж пророчиці як вона сама. Мабуть так сталося тому, що та потребувала поради й допомоги досвідченішої за себе провидиці. Луціана спостерігала за розвитком подій, підмічала деталі і думала як буде діяти. Зокрема думала над тим, як ввійде в контакт із білявою дівчиною  для обміну інформацією. Події розвивалися швидко, тож час було діяти: що Луціана й зробила коли подумки звернулася до пророчиці. Контакт було установлено за мить і вони почали спілкуватися; в думках звісно ж, бо так переважно спілкувалися в Лімбо.

Білявка ввела Луціану в курс справи і пояснила чим та може допомогти. Вони взялися разом вирішити справу про автомобільну катастрофу, яка перед ними розгорнулася. Ймовірність нещасного випадку була очевидна, але вони були невидимі для людей які метушилися біля поранених витягаючи тих із палаючих машин і надаючи їм першу медичну допомогу. А Луці з провидицею були прикликані як глядачі, бо якби вони мали допомагати їм явно то були б видимі. Але вочевидь вони мали запам’ятати усе що бачили для чогось не такого явного…