Читати книгу - "Гра в чужу брехню, Олена Гриб"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Рухів метаморфа Лін не помітила. Вона бачила, як повільно сповзалася до повелителя розімліла від нудьги охорона і не встигала, зовсім не встигала перехопити розлючену принцесу, як кинув заклинання придворний маг, але воно чомусь пролетіло повз, як губи імператора прошепотіли: «Донечко…», а потім майнув нечіткий вихор – і на шляху Маргалінайї вже стояв метаморф.
– Я хотіла бути з тобою, тату, хотіла! – Друге заклинання сітки потрапило в ціль. – Цей світ бридкий, але я полюбила його заради тебе… Заради тебе, батьку! Я вирвалася з пазурів смерті, я змусила свою мертву сутність полюбити світ живих… Але ти… ти… можеш стратити мене, мені не страшно повертатися! Візьми ключ… Нехай вона відкриє книгу і, можливо, врятує тебе, а у мене вже немає сил…
На товстий килим впав тонкий блискучий предмет, спочатку сприйнятий усіма за стилет.
Принцесу повели геть. Його Величність пішов сам.
І лише потім хтось помітив, що королева Ільмена лежить на підлозі – мертва і спокійна.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гра в чужу брехню, Олена Гриб», після закриття браузера.
