Читати книгу - "Термінатор"

Різ гарячковито крутив кермо, кидаючи машину з боку в бік. Термінатор затопив кулаком у скло, уламки порснули Сарі в обличчя. Дівчина замружилася, а розплющивши очі, ледь не збожеволіла. Скривавлене ручисько тяглося до її горла. Термінатор ухопив дівчину за комір блузки та потяг до себе. Вона дико заверещала. Зараз він витягне її крізь розбите переднє скло і…

На той момент машина проскочила провулок і опинилася на проспекті Піко.

* * *

Поліціянт Нік Ділені рухався від Кресент Гайте на схід проспектом Піко, коли з диспетчерської надійшов сигнал про стрілянину на дискотеці «Чорна технологія». Нік збирався відповісти, аж тут з провулку на проспект на високій швидкості виїхав сірий «седан». Якийсь недоумок балансував на капоті машини, використовуючи її в якості серфінга. Але це ще було не все — одяг невідомого камікадзе просто палав. Поліціянт отетеріло спостерігав, як «седан» увігнався в припаркований автомобіль. Шанувальник екзотичного серфінга перелетів через авто і гепнувся на асфальт. «Летальний кінець», — констатував Ділені. Він натиснув на гальмівну педаль і скерував свою машину до першого вільного місця на стоянці. «ЛТД» на шаленій швидкості помчав у бік океану.

Ділені підбіг до тіла. Побіжного огляду вистачило, щоб зрозуміти, що людина мертва.

— Я один-А-дев’ятнадцять, — крикнув Нік у мікрофон. — Стався наїзд зі смертельним кінцем!

Перераховуючи прикмети зниклого «ЛТД», Ділені не бачив, як тілом мерця пробігла судома, потім труп повільно звівся на ноги та озирнувся. Того, що побачив поліціянт, збираючись розпочати огляд жертви, вистачило б, щоб на кілька років укоротити йому віку. Щоправда, поліціянтові Ділені було відведено вже не роки, а секунди. Воскреслий атлет ішов просто на нього. Наміри велетня не викликали жодних сумнівів. Витягти пістолет Ділені не встиг. Чоловік вдарив по дверцятах машини, і поліціянт почув, як хруснули кістки його власно! правиці. І тут Ділені усвідомив увесь жах ситуації. Термінатор підняв поліціянта й ткнув його головою у вітрове скло. Мертве тіло він пожбурив на тротуар. Сів за кермо й рушив з місця.

* * *

Різ гнав машину на граничній швидкості. Сара тихо сиділа поруч із ним. Її тіпала пропасниця. Події останніх хвилин здавалися моторошним сном. Світ за вікнами машини теж утратив для неї реальні обриси. Різ вимкнув фари й тиснув на педаль акселератора, хоча вони вже й так мчали зі швидкістю дев’яносто миль на годину. Інколи Кайл озирався, щоб оглянути ділянку дороги, що лишилася позаду. На розі проспекту Дубовий Гай він розігнав машину на крутому віражі, не звертаючи уваги на перелякану Сару.

— Тримайся!

Машина рвонула до Вітворту і на лівому повороті пірнула в прогалину між зустрічною вантажівкою та «тойотою».

Цього пізнього вечора транспорт плентався з черепашою швидкістю, і Різ, довго не думавши, перемайнув на порожній тротуар. Ніхто не помітив, як на перетині з автомагістраллю Олімпійського бульвару сірий «седагі» відокремився від тротуару і в потужному стрибку перескочив на проїжджу частину дороги.

Здавалося, «хвоста» не було. Різ поглянув на Сару й зрозумів, що вона сама не при собі.

— Тебе поранено? — по-військовому коротко запитав він.

Жодної відповіді. Збайдужілий погляд спрямовано в темряву. Різ схилився до дівчини, швидко провів рукою по її тілу, перевіряючи наявність ран та ушкоджень. Усе було гаразд. Сара отямилася й стрепенулася. Вона відчула чужі дотики й задихнулася від обурення — такою огидною була для неї ця витівка. Вона відштовхнула його руку і, запанікувавши, відчинила дверцята. Різ втягнув дівчину назад, жбурнув на сидіння та зачинив дверцята, а потім, не відводячи очей від дороги, замахнувся і вдарив її по обличчю тильним боком долоні. Сара заклякла на місці. Лише тепер він звернувся до неї:

— Роби те, що я наказуватиму. Не рухайся без мого наказу. Ти мене зрозуміла?

Спідометр показував вісімдесят п’ять миль на годину. Поклавши руку на кермо, іншою Різ накинув на дівчину ремінь безпеки і міцно затягнув його впевненими, спокійними рухами лікаря. Сара навіть не поворухнулася.

Він повторив питання, переходячи на крик:

— Ти мене зрозуміла?!

— Так, — жалісно мовила вона. — Будь ласка, не чиніть мені зла!

— Я тут для того, щоб допомогти тобі, — пояснив Кайл, і в його голосі дівчина не відчула загрози. — Мене звати Різ. Сержант технічної частини ДН 38416.

Настала обтяжлива мовчанка. Сара здивовано поглянула на простягнену руку і без ентузіазму потисла її.

— Я маю наказ охороняти тебе. Сару Дженет Коннор наказали ліквідувати.

* * *

За десяток кварталів від них кружляв містом патрульний автомобіль поліціянта номер один-А-дев’ятнадцять. Термінатор методично оглядав вулицю за вулицею. Він відкидав усю інформацію, отриману по радіо, яка не становила для нього інтересу, доки не почув потрібної:

— Підозрювану в наїзді машину, «седан» сірого кольору, помічено на проспекті Піко. Рухається в південному напрямку, — повідомив диспетчер. — Пости один-А-двадцять та один-А-сім — на перехоплення! Пост один-А-дев’ятнадцять, відгукніться!

Номер попереднього власника машини був відомий Термінаторові. Розуміючи, що потрібно відповісти, він відтворив у пам’яті кілька фраз Ділені та синтезував відповідь. Голосом, що ввів би в оману рідну матір Ніка Ділені, мовив:

— На зв’язку один-А-дев’ятнацять. Рухаюся в західному напрямку Олімпійським проспектом до Оверленду.

Насправді він гнав машину на проспект Піко для перехоплення сірого «седана» — Сари Коннор.

* * *

— Але ж цього не може бути! — Кажучи це, Сара передусім переконувала сама себе у фантасмагоричності подій, які сталися протягом останньої години. — Це якась помилка. Я ж нічого не зробила!

— Ні, звичайно. Тобто поки що ні. Але на тебе чекає одна справа, і вкрай важливо, щоб ти лишилася живою.

Різ поглянув їй у вічі. Сарі понад усе зараз кортіло прокинутися й забути все, як моторошний сон. Вона замружилася, знову розплющила очі. Сон тривав. Вона й досі сиділа в «ЛТД».

— І все одно це неправда… Той чоловік… він несправжній. Я на власні очі бачила, що він мертвий. Не міг же мрець гнатися за нами!

— Він не людина, а машина. Термінатор. Кібернетична система. Серія «сімсот», модель «один-нуль-один».

— Машина? — недовірливо протягнула Сара. — Робот?

— Ні, не робот — кіборг. Кібернетичний організм.

Різ озирнувся, вдивляючись у дві світляні цяточки далеко позаду них.

— Ні! — крикнула охоплена жахом Сара. — Він же спливав кров’ю!

— Негайно нахилися! — наказав Різ.

Далекі вогні опинилися зовсім поруч. Це був патруль поліції. Різ вдарив бампером у борт машини. Водій круто взяв убік, машину викинуло на тротуар, бампер зруйнував газетяний кіоск. Машина врізалася в припарковане авто й застигла.

Різ завернув до вузенької вулички, але на хвіст йому сіла інша поліцейська машина. Різ