Читати книгу - "Зворотний бік темряви"

– У нас зазвичай з людьми вітаються, дівчино. Згоден із сином, що ти поки цього не знала. Тому учися, бо за непослух, навіть такий, будеш покарана. Коли входиш у кімнату, де є інші безсмертні з твого світу, слід сказати слова: «Хай береже вас сила Чорнобога-сина!» Розумію, що поки це для тебе заважко, тому допускається таке вітання: «Хай береже вас Сварог!» Коли люди за столом приймають їжу, а ти з поважних причин запізнилася, то… Ага, більше, дорогенька, не запізнюйся, бо також будеш покарана – тобто голодна аж до завтрашнього ранку. Отож, коли запізнюєшся з поважних причин, маєш сказати звичне привітання та додати: «Нехай їжа насущна йде вам на благо!» Зрозуміла?

Мальва кивнула головою.

– Повтори. – Мор і не думав відступати.

Мальва розуміла: він не жартує. І панькатися з нею не стане. Знала, що, коли через кожну дурницю чинитиме спротив, Мор легко його зламає. Тобто присилує скоритися, навіть попри її волю. Він не гребуватиме нічим: ані закляттями, ані прокляттями, навіть тими, котрі заборонені. Он, Стрибогу все легко з рук зійшло, коли світлу безсмертну Птаху мало не вбив. А що вже казати про відповідальність за те, що відбувається всередині Темного світу? Тут ти наче в темниці замурована. Слід розраховувати лишень на себе. Тобто стати хитрою, кмітливою, пильною, спостережливо, уважною. Тому Мальва майже незворушно відповіла:

– Хай береже вас Сварог, безсмертні! Нехай їжа насущна йде вам на благо!

– Добре. Сідай. – Мор був задоволений. – Вранішню молитву ти пропустила. Але це востаннє, сподіваюся?

Мальва на знак згоди кивнула. Ті погляди її доконають, і хоч у своїй голові вона побудувала високу вежу і заховалася у ній, та все ж не знала, скільки та вежа витримає. Марево зі слів темних безсмертних вона відімкнула. Воно було огидно-правильної форми й абсолютно темне. Нічого нового, зовсім нічого нового для неї.

Сніданок закінчився банальними словами, в яких прославлявся Чорнобог і новий день. Усі після сніданку розійшлися. Кожен ще вчора, це Мальва збагнула з розмов, отримав певне завдання на сьогодні. Вона продовжувала сидіти, чекаючи, коли Мор звільниться від звичної роботи: він робив останні вказівки для декого з безсмертних. Стрибог показав їй знаками, щоб вона залишалася на місці. Встала з-за столу. Підійшла до картини, яка висіла навпроти дверей, саме над тим місцем, де сидів Мор. На картині було зображено Чорнобога. Дуже схожого на того, що на капищі. Але цей Чорнобог не мав на голові каптура та сумно посміхався. Тому справляв навіть приємне враження, бо не здавався ані зловісним, ані страховиськом. Звичайний втомлений життям старий чоловік. На стіні зліва – три вікна. За вікном звичайний для Оселища Відтіні пейзаж – похмурість без натяку на сонце. Обдивилася. Дзеркал у трапезній не було. Натомість світло тут давали свічі, які горіли на стінах у свічниках.

– Добре. Тепер щодо тебе, безсмертна, – почула за спиною голос Мора.

Слухняно підійшла до нього.

Він уважно зміряв її з ніг до голови, залишаючись задоволеним зовнішнім виглядом дівчини, і врешті промовив:

– Ага. Нормальний, нарешті, пристойний вигляд. Тільки не думай, дорогенька, що я наївний і повірив у таку блискавичну переміну в тобі буквально за ніч. Я за тобою слідкую, мала. Хитрість я шаную. Молодець, рухаєшся у правильному напрямку. Твою чемність поважаю. Тобто прикидаєшся чемною майже досконало. Упевнений, що місяць занять – і ти перестанеш хитрувати та удавати чемність. Тобто все це відбуватиметься природно. Тепер слухай уважно. Попереду в тебе заняття з травництва у Навії. Це на сьогодні. Потім будуть уроки з заклять та замовлянь, захисту. Також і я долучуся до твого навчання. Розповідатиму про те, як, ким і чому цей світ та інші світи створені. Та й ще багато цікавого. Стрибог вчитиме тебе приборкувати стихії. І не тільки природні, а й ті, котрі існують всередині людини. Мушу чесно зізнатися, що не сподівався від тебе аж таких умінь у мистецтві блокування думок. Молодець. Ще жодному безсмертному не вдавалося так вміло і так довго приховувати від мене свої думки.

Мальва у відповідь тільки знизала плечима. Мор продовжував:

– Щодо навчання, то йому ти мусиш віддаватися повністю. Не думай, що я не зрозумів твого наміру – просто слухати своїх провідників по світу пізнавання. Слухати і не чути. Ти слухатимеш і чутимеш, бо інакше ти у нашому світі не виживеш. У нас ніколи нікому не дається ще одна спроба. Погано вчитимешся, потрапиш в історії, в яких будеш не захищена. І все з тобою відбуватиметься насправді. Наприклад, сьогодні Навія вчитиме тебе підбирати правильні пропорції для того, щоб приготувати приворотне або відворотне зілля.

– Навіщо? Я ж нікого не збираюся до себе привертати? – здивовано витріщилася на Мора дівчина.

– Ти – ні, але тебе може не минути чаша сія. Випадково вип’єш – і що? Тому ти маєш знати не лишень те, яке на смак це вариво, а й вміти упізнати його запах. І, якщо випадково краплю випила, зуміти приготувати відворот. Тому слухай Учителя уважно. Бо наприкінці заняття ти змушена будеш випити приворотне зілля, зварене особисто, і випити ж відворотне, приготовлене власноруч. Правильно все зробиш – жодних наслідків. Якщо ж ні, то… Починаємо з найпростішого, бо потім підуть відвари набагато серйозніші – зв’язування волі, віри, відвар на смерть, на різні болячки-хвороби… Варитимеш доти, поки не навчишся. Тому дуже старайся.

– Бл… – заткнулася, ледве стримуючи в собі лайку. Ні, цей гад не дочекається того, що вона знову зачне тут перед ним ригати. – Той, ото вже «куртка на ваті»! А як зіллям лікувати чи допомагати в душевних хворях, ви мене не вчитимете?

Мор здивовано звів догори брови:

– Навіщо? Безсмертні не хворіють. А щодо смертних… Хе, – зневажливо фиркнув Мор. – Зрештою, кожна земна справжня травниця вміє вилікувати тіло. А от душа та воля – то геть інше. І тому, коли ти оволодієш усіма отими премудростями зільництва, про які я кажу, то тобі буде завиграшки зварити пійло проти нежитю, кашлю чи останньої форми раку. Усі ліки проти людських недуг існують у довкіллі. Якщо є ніч, то є і день, правда? Тому, люба моя, ти легко навчишся чути траву, і тільки спитаєш – вона відповість. Але не думаю, дівчинко, що то твоє покликання. Ти набагато сильніша. А трави-розтрави – то так, для загального пізнання. Упевнений, що для безсмертних це зовсім безглузде заняття. Однак така вимога