Читати книгу - "Іліада. Одіссея"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
546] І породив Ортілоха, численного люду владику.
547] А Ортілох породив Діоклея, великого духом.
548] У Діоклея ж того синів-близнюків було двоє,
549] Добре обізнаних в справі воєнній - Іфетон з Орсілохом.
550] Ставши дорослими, на кораблях вони рушили чорних
551] До Іліона, багатого кіньми, з аргеями разом,
552] Обороняючи честь Агамемнона із Менелаєм,
553] Славних Атрідів. Та смертна година обох тут окрила.
554] Наче два леви, що виросли десь на гірських верховинах,
555] Матір'ю їх відгодовані в нетрях дрімучого лісу,
556] Крадучи тучних з кошари овець і волів круторогих,
557] Людські плюндрують подвір'я, аж поки самі не поляжуть
558] Мертві од гострої міді, убиті рукою людини.
559] Так і вони, руками Енея повергнуті долу,
560] Впали обоє, неначе повалені сосни високі.
561] Жаль Менелаєві їх, Арея улюбленцю, стало.
562] Вийшов він з лав наперед, осяйною озброєний міддю,
563] Списом стрясаючи. Сам-бо Арей розбудив в нім одвагу,
564] Мавши на думці, щоб був той руками Енея убитий.
565] Нестора, духом великого, син Антілох його вгледів.
566] Вийшов він з лав, боячися, щоб сам поводатар народів
567] Тут не загинув і труд їх увесь не пішов би намарно.
568] Напоготові обидва один проти одного руки
569] Й гострі здіймали списи, бажанням палаючи битись.
570] Став Антілох з Менелаєм уряд, поводатарем люду.
571] Хоч і швидкий був до бою Еней, а назад він подався,
572] Вгледівши, що виступає аж двоє мужів проти нього.
573] Вбитих вони після того до лав відтягнули ахейських,
574] Товаришам їх у руки обох віддали нещасливих
575] І повернулися знов між рядами передніми битись.
576] Вбили вони Пілемена, що був на Арея подібний,
577] Духом великий вожай пафлагонських мужів щитоносних.
578] Рівно стояв він, коли Менелай його, списом славетний,
579] Ратищем збив, під ключицю утрапивши мідяним вістрям.
580] Син же Атімнія, славний Мідон, Пілемена візничий,
581] Від Антілоха поліг, баских завертаючи коней, -
582] Каменем лікоть Мідона черкнув він, із рук його білі
583] Віжки, слоновою кістю оздоблені, впали в пилюку.
584] Тут Антілох налетів і мечем його в скроню ударив.
585] Дух свій віддавши, Мідон із добротної впав колісниці
586] Сторч головою в пилюку брудну аж по тім'я і плечі.
587] Довго стояв так, угруз у пісок, що був дуже глибокий,
588] Поки, рвонувши, не скинули коні його у пилюку:
589] їх Антілох стьобонув і погнав аж до стану ахеїв.
590] Гектор, побачивши в лавах обох, до них кинувся зразу
591] З криком гучним; вслід за ним понеслися учвал і фаланги
592] Дужих троян, на чолі в них Арей з Еніо був страшною.
593] Ця за собою у битву вела сум'яття безсоромне.
594] Сам же Арей, величезним в руках потрясаючи списом,
595] То перед Ректором спереду йшов, то ступав за ним ззаду.
596] Вздрівши Арея, увесь затремтів Діомед гучномовний.
597] Як мандрівник безпорадний, йдучи по широкій рівнині,
598] Перед рікою зупиниться, що поспішає до моря,
599] Гляне на піну шумливу і швидко назад утікає,
600] Так син Тідея сахнувся тоді й заволав до народу:
601] «Друзі, чого дивуватися з того, що Гектор божистий -
602] І списоборець відмінний, і страху не відає в битвах!
603] Завжди при ньому є хтось із богів, що загибель одверне.
604] Отже, й тепер біля нього Арей у смертній подобі,
605] Тож, до троян повернувшись обличчям, весь час відступайте
606] Звільна й не думайте навіть з богами безсмертними битись».
607] Мовив він так. А трояни все ближче на них наступали.
608] Гектор убив уже воїнів двох на одній колісниці,
609] В ратному ділі умілих, Менеста і з ним Анхіала.
610] Жаль Теламонію їх, Еанту великому, стало.
611] Близько підбіг він до них і, блискучого списа метнувши,
612] В Амфія, сина Селага, попав, що майна мав багато
613] Й нив плодородних у Песі, але повела його доля
614] В Трою - Пріаму з синами його у війні помагати.
615] Саме у пояс поцілив Еант його, син Теламона,
616] Глибоко в низ живота увійшов йому спис довготінний,
617] Важко зваливсь він на землю. Славетний Еант підбігає -
618] Зняти озброєння з нього, трояни ж, немов блискавиці,
619] Сипали гострі списи, - його щит увібрав їх багато.
620] Він же, ступивши п'ятою на вбитого, мідяне вістря
621] Витяг із трупа; інших же з пліч обладунків коштовних
622] Зняти не міг: надто густо-бо сипались стріли навколо.
623] Та й побоявсь, щоб трояни відважні його не затисли
624] Колом, багато-бо їх із списами навкруг наступало.
625] Хоч і високий на зріст, і могутній він був, і славетний,
626] А відігнали його, й, відступаючи, він аж хитався.
627] Так у жорстокім бою змагались вони між собою.
628] А Тлеполема, величного й славного сина Геракла,
629] Доля всевладна тоді з Сарпедоном звела богорівним.
630] Щойно зійшлись вони й близько один проти одного стали,
631] Син і онук всемогутнього Зевса, що хмари збирає,
632] Перший тоді Тлеполем такими словами озвався:
633] «Гей, Сарпедоне, лікіян пораднику, що за потреба
634] В битвах нездатному нітитись тут і від страху тремтіти?
635] Бреше, хто зве тебе сином егідодержавного Зевса!
636] Дуже далеко тобі із тими рівнятись мужами,
637] Що в давнину ще, за предків, родились од вічного Зевса.
638] Саме такою була, повідають, Гераклова сила,
639] Батько таким був, відвагою сповнений,*лев'яче серце.
640] Отже, приїхав сюди задля коней він Лаомедонта
641] Лиш на шістьох кораблях і з меншим за наші загоном
642] І зруйнував Іліон, і всі вулиці в нім обезлюднив.
643] Ти ж боягузливий серцем і люд свій ведеш на загибель.
644] Жодної з тебе троянам підмоги, я певен, не буде,
645] Хоч і прийшов ти з Лінії й хоч був би багато сильніший,
646] Мною приборканий, все ж до Аїдових брам ти відійдеш».
647] В відповідь мовив йому Сарпедон, полководець лікійський:
648] «Так, зруйнував, Тлеполеме, твій батечко Трою священну
649] Через безглузде зухвальство преславного Лаомедонта,
650] Що, відповівши на послугу добру зневагою злою,
651] Коней йому не віддав, по які той ішов так далеко.
652] Але кажу тобі, смерть і загибель ти чорну одержиш
653] Тут же, подоланий списом моїм, і мені тоді славу,
654] Душу ж Аїдові ти віддаси, славетному кіньми».
655] Так говорив Сарпедон. Свого ясенового списа
656]
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Іліада. Одіссея», після закриття браузера.