Читати книгу - "Корсунь козацький"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Не можна не згадати про Романа Катіржного, який був записаний до Полкової сотні Корсунського полку. Він колись потрапив у неволю і був засланий на галеру гребцем, тобто приречений на повільну загибель. Однак у 1642 р. невільники, головним чином українці, повстали і, захопивши галеру, пропливли Егейським, а потім Середземним морем, і дісталися Сицилії. Тут вони були урочисто прийняті віце-королем Королівства обох Сицилій Фердинандом III Габсбургом і вирушили до Рима. Після аудієнції у Папи римського Урбана VIII вони відбули на Батьківщину. Роман Катіржний (прозваний так тому, що був гребцем на турецькій галері — «каторзі») залишився у Сицилії, де служив чотири роки королеві Фердинанду. У 1647 р. він повернувся в Україну і брав активну участь у Національно-визвольній війні як воїн і дипломат. Так, під час укладення Білоцерківського миру він дорікав польським представникам за те, що вони забороняли раніше козакам виходити у морські походи проти Османської імперії. У жовтні 1654 р. бачимо його вже як наказного ніжинського полковника. До цього він міг бути корсунським полковим осавулом. Наприкінці того ж року він помер.
Серед реєстровців Корсунського полку 1649 р. можна побачити й інших видатних діячів краю. Так, до Полкової сотні був записаний Богдан Кондратенко. Це Богдан Кіндратенко, який 12—25 грудня 1654 р. як сотник Корсунського полку очолював посольство від Б. Хмельницького до московського царя. У Івахниченковій сотні сотником був Мисько Івахниченко, який у 1638 р. був сотником Корсунського полку під прізвищем «Іванишенко»[131]. Він 7 грудня 1649 р. підписав купчий запис Григорія Фуртника на продаж сіножаті на р. Рось козакові Конону Мазниченку як «Михайло Івахник, на тот час пулковник наказний корсунский».
До Куришкової сотні був вписаний Михайло Манойлович. Це — Михайло Мануйлович, уродженець Стеблева. Після придушення козацького повстання під проводом Дмитра Гуні Мануйлович у серпні 1638 р. тимчасово був поставлений корсунським полковником. За Ординацією Війська Запорозького 1638 р. він був сотником Корсунського полку як «Михайло Манилович»[132].
У Демковій сотні сотником був Демко Якимович. Він був сотником Корсунського полку (? — 1649 — ?, 1657 — ?, 1663, ? — 1666), лисянським полковником (1657). У 1657 р. Якимович як лисянський полковник подарував лисянському Свято— Троїцькому монастирю напрестольне Євангеліє, надруковане у Львові 1636 р., з особистим написом[133]. У травні 1666 р. він як сотник Корсунського полку очолював посольство гетьмана П. Тетері до кримського хана.
У Реєстрі 1649 р. до Полкової сотні було вписано Івана Половченка, який, будучи сотником Корсунського полку, 20 червня 1659 р. склав присягу на вірність королеві Яну-Казимиру. Також до Полкової сотні було вписано Мелешка Тироненка. 13 вересня 1660 р. він як Мелентій Тараненко зазначився серед послів до московського царя від гетьмана Ю. Хмельницького. Вони привезли полоненого поляка, посла І. Виговського, до Криму. У Івахниченковій сотні було записано Грицька Поддоненка. Це Григорій Піддонченко, який, як корсунський сотник, у 1660 р. також був у складі посольства Ю. Хмельницького до московського царя.
У Горкушиній сотні значився Василій Ігнатенко, який 27 жовтня 1659 р. як писар «Василий Игнатов» підписав Переяславські статті з Москвою замість корсунського полковника «Якова Петровича [Улізка. — Ю. М., С. С.]»[134]. Також до Горкушиної сотні було вписано Жадана Дмитренка. Він 5 квітня 1672 р. підписав купчий лист Федора Кандиби на Дахнівське крило пасіки у Лебедині, продане послушником Лебединського монастиря Прокопом за дорученням Івана Богомола. Як зазначалося в листі: «при которой той... продажі.., могоричники билі, а меновіте... Жадан Дмитренко»[135]. У Горкушиній сотні перебував Ярош Черепінський. У нього 1652 р. брацлавський полковник Тимофій Носач придбав хутір у Припоні Корсунського полку. У Горкушиній сотні записаний також Іван Ющенко. Він у 1638 р. був сотником Корсунського полку[136].
До Вергуненкової сотні було вписано Андрушку Балакшієнка. Він у 1638 р. був записаний сотником Корсунського полку як «Андрушко Балаксієнко»[137]. До Івахниченкової сотні було вписано Федора Жолодзаха. Це Федір Жолудь, який у 1638 р. був сотником Корсунського полку під ім'ям «Федір Шолуда»[138].
У Івахниченковій сотні був записаний Федір Калина. Він як сотник Корсунського полку був полонений поляками у листопаді 1648 р. На допиті 14 листопада 1648 р. він сказав, що його сотня рушила з військом Б. Хмельницького до Томашева, а звідти — під Замостя. До Івахниченкової сотні входив Юсько Шрамченко. Це Йосип Шрамко, який 6 квітня 1656 р. написав купчий лист Федора Кандиби на половину млина у Вишніх Буках біля Корсуня, продану мельником Микитою Дем'яненком з дружиною. У Горкушиній сотні було записано Якима Грабаренка. Це корсунський городовий отаман Яким Грабар, який згадується у купчому листі Федора Кандиби на Дахнівське крило пасіки у Лебедині від 5
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Корсунь козацький», після закриття браузера.