Читати книгу - "Інтерв’ю з колоритним дідом"

КУБОК ЗМІНЮЄ АДРЕСУ

Особи, які залишилися невідомими, в ніч на суботу винесли зі спортклубу «Молот» срібний кубок.

У ЛАБЕТАХ ЗВІРА

За таємничих обставин потрапив вночі до клітки ведмедя-грізлі громадянин Заблудига. Вранці його знайшли

в обіймах північноамериканського чудовиська. «Я тільки запитав, чи він мені друг?» — заявив потерпілий. Напівзадушеного грізлі вдалося врятувати.

ДОДОМУ З СУДАКОМ

Завзятий рибалка Карасик нарешті повернувся додому з рибою. Дружина виявила в його рюкзаку залишки судака в тісті.

ВИПАДОК НА ПОЛЮВАННІ

Відкрили сезон чотириста мисливців нашого міста. їм вдалося підстрелити одного зайця. Ним виявився кріль колгоспниці Артеміди Лютенької. «Ви мені дорого за це заплатите!» — заявила хазяйка. Так воно і сталося.

НОТАТКИ НАТУРАЛІСТА

Тішить око веселе різнобарв’я плавок, купальників, тенісок, брилів та панамок на прилавках магазинів. Отже, прийшла зима — пора Сніговиць і Морозенків.

АНОТАЦІЯ

У своїй новій книжці байкар Шустряк висміює дармоїдів, п’яниць, хуліганів, усіх тих, хто разом з автором паплюжить ім’я людини.

ЗАХОДІВ УЖИТО

Майстер К. навів факти зловживання службовим становищем з боку директора комбінату. Як повідомила нам адміністрація, заходів ужито: майстер К. звільнився за власним бажанням.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ФЕНОЛОГА

Ніч яка місячнаї Зоряна, ясная! Видно, хоч голки збирай.

АНОНС

Нічого з цього не вийде.

ПОРАДИ ЛІКАРЯ-СЕКСОЛОГА

Червону руту не шукай вечорами.

ПРОГНОЗ ПОГОДИ

За туманом нічого не видно.

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

Бракобіс.

Кінокооператор.

Кантатоходець.

Блюзолизи.

Окуліст-заочннк.

Меценато-сопрано.

Центнер-форвард.

Пародист-рецидивіст.

Чотиритактна опера.

Нижчий духом.

Широкоформальний фільм.

Графоманологічна експертиза.

Моментальне панно.

Дзвінкоголосе безголосся.

Самобутній плагіатор.

Пережитки майбутнього.

Контрапуп.

ТЛУМАЧЕННЯ

Баба — слабкодухий чоловік.

Вечір парубочий — зібрання мужчин у товаристві чужих дружин.

Голландець летючий— злісний аліментник у Голландії.

Ідеаліст — голий матеріаліст.

Інтелігент — людина, яка завжди поступається місцем своїй дружині у громадському транспорті.

Коктейль — вавілонське стовпотворіння спиртних напоїв.

Макогон — жіночий томагавк.

Міні-спідниця — максималізм моди.

Октет — тріо з роздутими штатами.

Оперуповноважений — розповсюджувач квитків до оперного театру.

Преферанс — доміно з вищою освітою.

Прогноз — те, що не робить погоди.

Розлучення — брак сім’ї.

Швейцари — вестибюлярний апарат.

Я — скорочена форма від МИ. Застосовується у розповідях про успіхи колективу.

ОБ’ЯВИ, ОГОЛОШЕННЯ

Шукаю вільний п’єдестал у будь-якому районі міста.

А. Монцменткж.

Загублений мною талант прошу вважати недійсним.

Б. Лікбезюк.

Театру юного глядача потрібні юні глядачі.

ТЮГ

Шукаю світильник розуму.

А. Спірантов

Наш шеф увів колегіальність.

— Чудово! — зрадів новий колега Таран.— Є можливість висловити власну думку. Бо я встиг переконатися, що шеф — елементарний невіглас.

— І до того ж він не поінформований про свою манюпусіпьку ваду,— лагідно уточнив Марик Аврелій.

— Вважайте ваше відкриття службовою таємницею,— втрутився я.— Бо вилетите з власною думкою за власним бажанням, аж гай зашумить.

— Колеги! — заявив Таран.— Пробачте за кумпанію. Але я гомо сапієнс, що в перекладі з іноземних мов означає «мисляча людина», а тому ніколи не відмовлюсь од власної думки.

І ми попаняли на обговорення.

Шеф подивився крізь нас (він завжди дивився крізь нас, мабуть, у ясну далечінь) і сказав:

— Я остаточно відхилив проект під девізом «Посмішка». Н-ну?

Ми наввипередки погодилися. Лише новий колега Таран пробурмотів:

— У мене є власна думка з цього приводу.

На щастя, шеф не звернув уваги на сакраментальну репліку і радився далі:

— Я зняв головного інженера промкомплексу, бо він дуже розумний. Н-ну?

Ми наввипередки погодилися. А новий колега Таран знову витиснув із себе:

— У мене є власна думка з цього приводу.

Шеф скривився, але зберіг колегіальність:

— Я дав категоричну вказівку перекинути людей з культурних об’єктів на каналізаційні роботи. Н-ну?

Ми наввипередки погодилися. Новий колега Таран втер піт, але не здав своїх позицій:

— У мене є власна думка з цього приводу.

— Браво...— прошепотів Марик Аврелій.

Качкорот вдав, ніби чухає потилицю, і підпільним помахом руки привітав звитяжця.

Я теж продемонстрував солідарність: лунко висякався.

— Здається, хтось розпатякався,— скреготнув шеф.— Будемо кінчати. Я безповоротно вирішив наплювати на всі оті плитки, кераміки, мозаїки, які нібито облагороджують наші блоки. Н-ну?

Ми наввипередки закахикали, зиркаючи на зблідлого Тарана. Шеф почав повільно підніматися:

— Ну-ну? Порадимося наостанок... Може, в когось з кандидатів на виліт є власна думка?

— Так! — твердо відповів новий колега Таран.— Ось моя власна думка з цього приводу: начальству видніше...

Я сів на поезію. В журналі.

Попередили: поети — натури ніжні. Можуть побити.

Наліг на рукописи. Віршів —до стелі. Переконуюся: поезія сягнула значних висот.

Згадую критерії: художність та ідейність.

Дивлюсь. Є художність, нема ідейності. Є ідейність, нема художності.

Чухаю потилицю. Лисина жевріє, йду на грозу. Відбираю молодих класиків та здібних ветеранів.

Відповідаю «та іншим»: «Вчіться на світових шедеврах. З незмінною прихильністю...»

Отримую на це зливу листів. Кращі твори нецензурної преси. Переплутав кількох обласних корифеїв з

початківцями. Луплять дуплетом. Одни лист — мені. Копія — в Спілку.

Вліз!

Далі в ліс: приймаю авторів.

Атакує поетеса. Є форми, нема змісту.

Штурмує лірик. Є кучері, нема серця.

Пішли косяком. В одних — символи. В інших — порохня в порохівницях.

Беруть за горло:

— Друкуй! Мистецтво вимагає жерти!

На закуску— початківці. Накидаю оком: вірші — слабо-тонічні, біцепси — титанічні. Відсилаю на комісію по боротьбі з молодими.

Гвіздкую плакат: «Завідувач відділу поезії — першорозрядник з боксу».

Злазю на свіжого автора.

— Здрясця!

— Трясця!

— Надрукуйте!

— Хто такий?

— ...ський. Майстер спорту з боксу.

Полотнію. Кличу прибиральницю тітку Медею. Вона на ставці літконсультанта. Витурює майстра.

Домальовую на плакаті:

«Майстрів спорту, а також усіх, хто важить понад 80 кілограмів, приймає редактор».

З’являється редактор. Знімає плакат.

Натякає: за плакатом на черзі —я.

Що робити?

Вчить: радься з провідними.

Мерсі, спасибі, дякую.

Заходить А. Показую йому вірші Б.

— Заскорузлий реаліст.

Заходить Б. Показую йому вірші А.

— Безнадійний естет.

Заходить В. Показую йому вірші Г.

— Темний символіст.

Заходить Г. Показую йому вірші В.

— Голий абстракціоніст.

— Такий собі Пікассо?

— Це який? З одеської філії?

— Ні... Живописець!

— А-а... Не знаю. Це по лінії Спілки художників. У них там ще панькаються...