Читати книгу - "Дунайські ночі, Олександр Остапович Авдєєнко"

вам забезпечена моя підтримка! Ще одна порада. Невтомно думайте над тим, як оживити трьох «дохлих китів». Думайте! Але, прошу вас, не нехтуйте і четвертим. Так, є й четвертий. І не дохлий. Живий. Повний сили. Зубастий. Ви чомусь забули про нього. Давайте розглянемо його з усіх боків, і ви переконаєтеся, що він повезе нас дуже швидко і далеко… Сі-Ай-Ей — молода розвідка. Ми зовсім недавно вийшли на світову арену. В цьому наша відносна слабкість і наші величезні переваги. Слабкість в наших необстріляних кадрах. Але зате нас не пригнічують дурні традиції. Ми будуємо свою організацію на новому місці, на новому фундаменті, з нового матеріалу. В нашому розпорядженні все найкраще, що було в таких майстрів, як Фуше, Лоуренс, Канаріс. У нас є й те, чого в них не було. Наприклад, переміщені особи.

— Згоден, сер. Я вас розумію.

Крапс не був упевнений, що його зрозуміли до кінця, і хотів висловитися гранично ясно.

— Ми поглинули розвідувальні організації Німеччини, Японії і багатьох інших країн. Ми одержали у спадщину велетенську картотеку і розвідувальну мережу колишньої німецької і японської агентури. Всі розвідники вільного світу співробітничають з нами. А відомство генерала Гелена перетворилося на філію Сі-Ай-Ей.

— Все це так, але… кількість не відповідає якості. Простіше кажучи, ми не досить сміливо і масштабно застосовуємо німецький, японський, італійський досвід таємних операцій.

— Правильно! — підхопив Крапс. — Саме так! Не масштабно. І не рішуче. У цьому головна причина деяких наших провалів.

Картер обережно, м'яко заперечив:

— Сер, одна з головних.

— Нехай так, згоден. Ну, от ми і домовилися по всіх пунктах. — Крапс обняв Картера, який швидко схопився, і повів його до дверей. — Дозволяю в будь-який час звертатися до мене. Віднині ви моя довірена людина.

Так Картер став старшим інспектором «Відділу таємних операцій», експертом розвідувальних шкіл.

Переміщені особи!.. Наївне маскування, а проте газети капіталістичного світу, його дипломати, прем'єри і президенти ввели у повсякденний вжиток цю формулу, породжену в надрах американської розвідки.

Переміщені особи!.. Звідки і куди вони перемістилися?

Несумісні вогонь і вода, затхла сирість і теплий вітер, день і ніч, весна і лютий мороз, правда і неправда.

При перших променях сонця пітьма відступає, переміщується, зникає.

Коли польські хлопи і сілезькі шахтарі, болгарські ткачі і штеттінські помори, празькі муляри і румунські пастухи, металісти Червоного Чепеля і нафтовики Плоєшті стали депутатами, міністрами, пани миколайчики, андерсони, маркграфи паллавичини, сухопутні адмірали хорті і лицарі «схрещених стріл» нілашисти, царські нащадки Фердинанда і Бориса, коронований «божий помазаник» Михай і некороновані помазаники готівки всіх мастей, раби крони і леї, динара, злотого і лева, фунта і долара змушені були тікати, рятуючи своє життя і вікові класові привілеї. Тікали на англійські острови, у США, Південну Америку, Західну Німеччину. Цю панічну втечу і було названо переміщенням.

Революція, її нещадний плуг, плуг історії вирвав з народного грунту отруйні будяки, а західна цивілізація охрестила «жорстокістю комунізму» і поспішила створити для цих будяків, щоб вони, боронь боже, не зів'яли, величезні заповідники і плантації і удобрює їх щедрим доларовим дощем.

Переміщені!.. Особи!

Із своїх насиджених місць були викинуті королівські і царські опричники, поміщики і фабриканти, куркулі і торгівці, їх зброєносці і всі ті, для кого не існувало іншої краси, крім галантерейної, хто вважав Єлисейські поля головною дорогою людства, хто був переконаний, що проститутка і жебрак — закономірне, віками освячене явище Парижа і Роттердама, Рима і Афін. І цих грабіжників, паразитів і катів величали «особами».

Табори офіціально називали «Зоною переміщених осіб».

Але в секретних повідомленнях Артура Крапса, в доповідних записках Аллена Даллеса, призначених тільки для уряду, в меморандумах Фостера Даллеса, в меморандумах, що не підлягають оголошенню, призначених для таємних комісій і підкомісій сенату і конгресу, ці табори називалися своїми іменами — «З'єднаннями загонів особливого призначення», а їхні мешканці — «людьми закону Лоджа».

У свій час, на початку холодної війни, конгрес США прийняв закон, внесений Лоджем, що давав юридичне і моральне право американському урядові створювати в Європі під виглядом таборів для переміщених осіб різні «Комітети і спілки борців за свободу», великі з'єднання «Загонів особливого призначення» з людей, навчених за спеціальним, суворо секретним планом Центрального розвідувального управління. Діяльність цих комітетів і спілок була спрямована проти Угорщини, Польщі, Румунії, Чехословаччини та інших країн, звідки втекли «переміщені особи».

Якщо ти люто ненавидиш народну владу, якщо готовий розрядити кольт в голову краківського воєводи, в болгарського граничара, в дунайського рибалку, в секретаря будапештського міськкому, в закарпатську верховинку, якщо ти готовий вішати комуністів на деревах Будапешта, на ліхтарних стовпах Познані, під старовинними склепіннями празьких Градчан, на кранових стрілах порту Констанца — значить ти твердо стоїш у першій шерезі «людей закону Лоджа».

Якщо жадоба вбивати і руйнувати постійно мучить тебе, якщо ненависть до комунізму, фальш і брехня, наклепи і лицемірство стали основою твого духовного життя, якщо ти спритно жонглюєш поняттям «свобода особи», «людяність», «культура», якщо температура твого серця доведена до потрібної, запланованої «Бізоном», — значить настав час твоєї зрілості, тебе випускають на лінію вогню.

Відпочивши кілька днів, Картер приступив до виконання своїх обов'язків.

Табори для переміщених осіб розташовані в містах Західної Німеччини і Верхньої Австрії. «Центральна організація післявоєнних біженців», різні емігрантські земляцтва угорців і поляків, румунів, і болгарів. «Американський комітет звільнення від більшовизму», «Національна трудова спілка», шпигунські «академії» в Західній Німеччині, Швейцарії та інших країнах, військові школи у фортах Брегг, Північна Кароліна, Джексон, Південна Кароліна, відлюдні ферми, де навчались особливо цінні агенти, штаб Крапса — ось незмінні віхи маршруту, по якому Картер невпинно курсував.

«ЛЮДИНА ЗАКОНУ ЛОДЖА»

Кілька серпневих днів Картер прожив поблизу дунайського міста Регенсбурга, в секретному