Читати книгу - "Листи, Федькович Юрій"

9 - У 1861 р. А. Кобилянський виїхав до Німеччини, а згодом до Америки. Відрікшись від православної віри, став проповідувати т. зв. вільну релігію.

10 - Верріна - персонаж із драми Ф. Шіллера «Змова Фієско в Генуї» («Die Verschwörung des Fiesko zu Genua», 1783), в якій ідеться про політичну боротьбу в Італії періоду пізнього Відродження. За твором, Верріна - противник властолюбного Фієско.

11 - Кронштадт - місто у Трансільванії, яка тоді належала Австрії.

12 - У листі до А. Кобилянського від 24 вересня 1861 р. Ю. Федькович вислав поезії «Пречиста діво, радуйся, Маріє!», дві «Думки» («Ой вийду я з хати...» і «Як я, браття, раз сконаю...»), «На могилі мого брата» (варіант А) та «Сонні мари» (див.: Писання, т. 4, с. 22).

13 - Мається на увазі друкована Б. Дідицьким збірка «Поезії Іосифа Федьковича» (Львів, 1862).

14 - Слова Дідицького Федькович цитує в оригіналі, але чесько-латинською транскрипцією.

15 - Приказка написана українською мовою чесько-латинською транскрипцією. Тут мається на увазі нещасливе кохання до Е. Марошані.

16 - Мій гріх! (лат.).- Ред.

17 - К. Горбаль намагався знайти для Федьковича роботу у Львові, та з того нічого не вийшло.

18 - «Вечерниці» - український літературно-громадський тижневик, видавався у Львові в 1862-1863 рр.

19 - Ю. Федькович розпізнав справжнє обличчя Б. Дідицького, зрозумів, що той хоче штовхнути його на шлях реакційного «москвофільства». Наступні слова листа - «він пустив мене на публіку» - означають, що поет почав соромитися своїх попередніх зв’язків із Дідицьким.

20 - Лафатер Йоганн Каспар (1741-1801) - швейцарський німецькомовний письменник. Ю. Федькович, безсумнівно, мав на увазі його філософський трактат «Фізіогномічні фрагменти для заохочення людських знань і людської любові» («Physiognomische Fragmente zur Beförderung der Menschenkenntnis und Menschenliebe». 1775-1778), де робилася спроба встановити зв’язок між духовним світом людини й анатомічною будовою її черепа, контурами її обличчя. Трактат зазнав гострої критики письменників епохи Просвітительства.

21 - Батько поета, Адальберт Гординський-Федькович, помер у 1876 р. Тут, отже, поет говорить у переносному розумінні, оскільки перебував на той час із батьком у напружених стосунках, зокрема не міг пробачити, що він майже силою віддав його до війська.

22 - Для розумного досить (лат.).- Ред.

23 - Теж оригінальний етюд (нім.).- Ред.

24 - У матері поета, Анни Ганицької (1800-1864), від першого шлюбу (з М. Дашкевичем) було восьмеро дітей, більшість із яких рано повмирала. На час другого шлюбу (з А. Гординським-Федьковичем) їх лишилося тільки троє: Марія (1817-1848), Одокія (1820 - кінець 1830-х) та Іван (1823 - ?). Від другого заміжжя народилося троє дітей: Юрій (майбутній поет), Панкратій-Ізидор-Любин (1836 - помер через два місяці) і Павлина (1841-1853). Очевидно, коментовані слова стосуються поетової сестри Павлини.

25 - «Маруся» - повість Г. Квітки-Основ’яненка.

26 - «Апокаліпса» («Апокаліпсис») - найдавніший твір християнської літератури, написаний, за легендою, у 68-69 рр. апостолом Іоанном Богословом на грецькому острові Патмос.

27 - Лавровський Юліан Григорович (1821-1873) - український ліберально-буржуазний культурний діяч, член галицького крайового уряду (віце-маршалок). 1861 р. у Львові організував культурно-просвітнє товариство «Руська бесіда», а 1864 р.- перший у Галичині український професійний театр.

28 - Тут ідеться про Закарпаття, яке тоді називали Угорською Руссю.

29 - Томачкевич - так Ю. Федькович називав Д. Танячкевича, поки не познайомився з ним ближче.

30 - До листа, за свідченням публікаторів, був доданий такий рахунок книгопродавця М. Димета:

«Господину Федьковичу:

1 «Кобзарь» Шевченка - 1 зл. 88 кр.

1 Повісті Гр. Квітки (Основ’яненка), 2 томи - 5 злр.

1 Повісті Вовчка - 1 зл. 25

1 «Чорна рада» [П. Куліша] - 3 зл. 75

1 «Хмельниччина» [П. Куліша] - 0 зл. - 63

1 Портрет Шевченко - 1 зл. 88

Итого - 14 зл. 39 кр.

«Досвітки» [П. Куліша] - 1 зл. 88

16 зл. 27

Очевидно, саме про цю посилку йдеться у нарисі письменника «Кобзар і жовняри».

31 - Шашкевич Володимир Маркіянович (1839-1885) - український поет, перекладач, публіцист. Автор поетичної збірки «Зільник» (1863), редактор львівських тижневиків «Вечерниці» (1863) та «Русалка» (1866). У 1864 р. видав оригінальний сатиричний журнал «Дуля».

32 - Заревич Федір (1835-1879) - український письменник. У 1862 р. був редактором журналу «Вечерниці», у 1867 - газети «Русь».

33 - Урсуца Семен-Ілля - денщик Федьковича-офіцера. Утопився під час купання 1 серпня 1861 р. У день похорону поет написав на його могилі вірш «Неділя завтра».

34 - Мається на увазі оповідання О. П. Стороженка (1805-1874) «Закоханий чорт», опубліковане в 1861 р. у петербурзькому журналі «Основа» і, мабуть, передруковане у якомусь календарі.

35 - Мабуть, журнал «Мета», перший номер якого вийшов у вересні 1863 р.

36 - Батько поета А. Гординський-Федькович був ще живий, але працював у Чернівцях і в Путилів навідувався дуже рідко.