Читати книгу - "Вдихни життя, Fayyerstill"

                     Нас з маленького навчали:

         1.1"Як не вмієш не берись"...

Хоча, з такою теорією виникає страх до всього невідомого та нового, навіть якщо хочеться щось вперше в житті спробувати, виникає "страх несприйняття" (а що скажуть оточуючі, а якщо у мене не вийде, там наприклад...спекти торт на свято чи відтворити за кулінарною книгою ту чи іншу страву... чи скажімо, стрибнути з парашутом тоді я...(ризикую впасти обличчям в бруд перед іншими, зазнати критики чи чого гіршого, всі пліткуватимуть пре те, що в мене не виходить. Можеш додати подумки свої варіанти. Це допоможе тобі віднайти в собі свого внутрішнього критика та позбавити його права голосу).

Спосіб боротьби з цією думкою  та цим видом страху досить простий.

                             Варто лише:

 1) ДОЗВОЛИТИ СОБІ ПОМИЛЯТИСЯ, працювати зі своєю підсвідомістю, перебороти свої внутрішні "не можу" - в думках зрозуміти, що так, я не ідеальна, помиляються всі і я теж маю право набивати свої шишки і до біса... хто що подумає на рахунок цього, мене цікавить лише цей момент, ця справа і дослідження рівня моїх можливостей.

2) ЗАЛИШИТИ МІСЦЕ ДЛЯ ЕКСПЕРИМЕНТІВ та НЕ БОЯТИСЯ РИЗИКУВАТИ.

Збагнути нарешті, що все велике колись починалося з малого і горіти своєю справою, навіть, коли знаєш, що щось може піти не по плану, але пам'ятай що те щось, яким би воно не було завжди приведе тебе до чогось значно кращого.

3) ДЕНЬ ЗА ДНЕМ РОСТИ В ОБРАНИХ ТОБОЮ СФЕРАХ.

Інформації зараз насправді дуже багато, і не потрібно сидіти в архівах та бібліотеках, як це було колись. Все від А до Я розписано в Інтернеті та навіть більше, є досить багато людей, які нею діляться в онлайн-форматі абсолютно безкоштовно.

4) Щоденно РОБИТИ В БЛОКНОТ ЗАПИСИ ТА ПОМІТКИ. Це допоможе тобі розвантажити свої думки та збагнути до робити далі.

5) НАВЧАЙСЯ САМА ТА НАВЧАЙ ІНШИХ.

Це допоможе тобі з легкістю утримати знання в голові, нічого не забути, та навчити інших, отримавши від цього велику кількість відгуків, приємних слів та підвищення самооцінки.

             2.2"От виростеш і тоді будеш"

Життя може хто зна як скластися тому, важливий кожен день, тому, дослухайся до старших та розуму, 1)АЛЕ РОБИ ВИБІР СЕРЦЕМ.

2)ЗАВЖДИ БУДЬ СОБОЮ. Мода проходить, час невпинно летить, а ти залишаєшся. Часом уже дорослою, самостійною , але в душі тією самою дівчинкою, яка прагне любові, тепла та навіть самореалізації.

І навіть якщо тобі 20+, 30+,40, 50 чи 60-це ніколи не означає, що вже надто пізно щось почати знову, чи лише навчитися, щось створювати нове та прекрасне.

Наведу приклад: свого часу навчалася на факультеті соціальної роботи в педагогічному коледжі, зі мною навчалася прекрасна молода жінка, для конфіденційності назвемо її Софією яка вступила у свої 38, при цьому ідеально вписалася в коллектив. Поєднувавши навчання, роботу і сім'ю, встигла геть усе. І вона успішно завершила навчання, як і всі, а в результаті,  коли минуло 6 років, відкрила власну справу.

А є іще одна моя історія з життя.

Від самого дитинства мріяла про ролики. Так минули мої 5,10,15, 20 років. Ну дуже хотіла, але обставини були проти, а потім склалося так, що за день перед своїм 21-річчям таки взяла, тепер навчаюся проводити своє дозвілля активно, часом без падінь ніяк,але- це  

частина всього шляху.

Пригадую, як моя сестра зателефонувала, щоб  привітати  зі святом і я з захопленням починаю ділитися своєю цінною покупкою, на що мені сестричка хоч зі здивуванням, але любов'ю та ніжністю в голосі каже "Вік, але ж Ти вже доросла, заміжня тьотя, нащо тобі ролики, уявляєш як дивно це виглядатиме збоку...Ти, шорти і ролики, а я просто відповіла, що "КОЖЕН ДЕНЬ ОБИРАЮ БУТИ ЩАСЛИВОЮ".

 І не важливо хто і що подумає чи про себе чи в слух.

 Життя одне, хіба варто його нівечити та плямувати таким? 

Чи не потребує воно особливих барв? 

Тільки Ти в своєму житті художниця і лише тобі, а не іншим... вирішувати буде воно яскравим Чи одноманітним.

Обидві історії такі різні, але вони нагадуватимуть кожній з нас про моменти щастя та радість дрібницям, бо з них і складається життя.