Читати книгу - "Магія Часу: Ключі іншої реальності. Книга друга, Vasyl Shyrman"

Почуття власної важливості
робить людину безнадійною:
важкою, незграбною і порожньою.
Бути МАГОМ означає бути легким і плинним
Карлос Кастанеда, Колесо часу

Бути магом означає бути гнучким і текучим. Дон Хуан у творах Карлоса Кастанеди неодноразово згадує про таке поняття, як почуття власної важливості. Багато хто плутає його з почуттям гідності, але це не те саме. Гідність — це коли людина вважає, що заслуговує на щось, тоді як маг просто йде своїм шляхом. Тому, коли виникають обтяжливі речі, маг намагається їх скинути.

Наприклад, чому магу не можна заподіяти образу? Бо він вважає, що це забирає багато енергії і немає сенсу в якихось регаліях чи відомості. Я говорю про справжнього мага, оскільки увага і слава, а також велика кількість уваги обтяжують. Магу хочеться більше часу приділяти дослідженням, експериментам, практиці медитації, тобто роздумам. Йому хочеться побути наодинці, менше розповідати.

Тому всі ці моменти, чому битви екстрасенсів виглядають абсурдно — це доводити один одному, хто крутіший чи в кого кращі здібності, — адже це не спорт. Тут немає чого доводити, немає сенсу бути першим. Це те, що обтяжує і робить людину неповороткою, безнадійною, залежною. Я не заперечую, що деяким це потрібно, що хтось прагне до популярності, але маг вважає це марнуванням часу. Це не означає приниження когось, але пояснити людям, для яких досягнення слави є метою життя, що це безглуздо, важко.

Прикладом можуть слугувати артисти, які часто падають в депресію, адже важко витримувати тягар популярності. На цю енергію витрачається набагато більше, ніж на сам процес творчості. І врешті-решт, творча людина, яка стала відомою, вже не має часу займатися творчістю. Їй важко знайти час на себе і особисте життя змінюється.

Маг, усвідомлюючи це, не прагне слави чи популярності, адже це обтяжує і робить його неповоротким. Тут важливо тримати баланс. Я, наприклад, пишу цю книгу та ділюсь цікавими думками, що особисто мені цікаво і очевидно, це цікаво й тим, хто читає. Але я маю мету: поділитися знаннями, які я маю, щоб звільнити місце для нових знань. Це своєрідний меркантильний інтерес — отримати нові знання з нових джерел.

Людина повинна періодично звільняти те, що вона знає, через інфо-продукти, відео або написання книги. Вона повинна трошки звільнитися, щоб отримати нові знання, адже накопичення не може бути безкінечним. Стояча вода псується, а ми говоримо про знання, а не про вино.

Якийсь ступінь продукт медитацій та усамітнення, роздумів над цими тезами. Тому це обов'язково буде корисно комусь. Якщо б це нікому не було корисно, то не було б і цього продукту. Так влаштоване рівновагу передачі: рано чи пізно хтось ділиться своїми знаннями і нехай вони приносять користь іншим, нехай вони не будуть марними.

Тому почуття власної важливості для мага, його важливість, — це, знаєте, цінність не в важливості. Цінність з’являється не тоді, коли людина створює собі важливість, а тоді, коли важливість інформації чи те, що видає людина, проявляється. У цьому випадку важливість мага полягає не у зовнішньому чи внутрішньому. Важливістю стає те, що ти робиш: для чого ти це робиш? Яка мета? Якщо мета — звільнити себе для отримання нового, то тут немає жодної важливості. Отже, важливість тут саме у почутті власної важливості, в тому, що мовляв, без мене нічого не відбудеться. Це неправда. Бо саме в колективній свідомості розуміння того, що ти є частиною природи, частиною всього сущого, частиною тих же людей, які тебе оточують, у глобальному аспекті, відкриває зовсім інші почуття, інше розуміння.

І говорити про якусь важливість, важливість знань чи інформації — це отруює. Я намагаюся робити те, що я роблю, серед своїх і хто потребує, той сам знайде. Найцікавіше, спостерігаючи останні три роки по курсу: люди знаходять мене не через рекламу та не тому, що я заманюю, адже це безглуздо. Люди приходять випадково, але не випадково. Вони приходять і кажуть: "Ось це те, що потрібно". Тому популяризувати ці знання немає сенсу, адже насправді ці знання не для всіх. Не тому, що в мене якісь таємні, езотеричні знання. Це просто одна з форм знань. А ці знання доступні. Якщо людина стає на шлях знань, то все, що я пишу, вона може отримати і з інших джерел. Просто потрібно налаштуватися на отримання.

Ось в чому питання, ось в чому парадокс. Тому говорити про те, що ось тут чи там роздають смачні знання, — це помилка. Людина повинна знайти те, що їй ляже на серце та те, що вона сприйматиме серцем, а не розумом. Ось сприйняття серцем — це і є ментальний центр. Друзі мої, не обтяжуйте це важливістю. Найважливіше — це ваше свідомість і те, що ви усвідомлюєте. А все решта — неважливо. І повірте, з віком приходить таке розуміння, коли багато речей, які в молодості здавалося важливими, відходять на задній план. Вже не так це важливо, не так вже і хочеться.

Багато речей з’являється, коли ви досягаєте чогось, чого дуже сильно хотіли. Настає глибоке розчарування, бо, здається, потрібно радіти, адже ви досягли цієї цілі. Але розумієте, ми іноді плутаємо досягнення цілі з нашим досягненням бажання. У магічному свідомості досягнення цілі сприймається спокійніше, без ейфорії і настає глибоке розчарування, адже ви завершили якийсь етап життя і вам знову потрібно поставити нові цілі. Людина без цілей, зазвичай, не довговічна.

Отже, почуття власної важливості робить людину безнадійною, безнадійною в тому сенсі, що у неї немає надії. Вона стає важкою, незграбною, бо немає на що сподіватися. Знаєте, є такі люди — важкі, незграбні, тому що успіх, здається, відвернувся від них. Куди б вони не звернулися, у них все виходить незграбно і вони відчувають пустоту. І найкращий спосіб позбутися почуття власної важливості — це знання, пізнання, заповнення цієї пустоти. Тому що почуття власної важливості робить людину не просто безнадійною, а й важкою, незграбною, головне — порожньою. Я не кажу, що людина дурна, я кажу, що вона порожня. І заповнитися вона може тільки знанням, а знання — це завжди легкість і текучість. А важливим є - сприйняття, бо знання базується на дуже простій цілі, це коли Маг допускає у своєму житті, що все може бути.