Читати книгу - "Разом назавжди, Маринка Черемних "

Демієн

Коли я побачив Асю, моє серце просто билося, як шалене. Я дуже чекав цієї зустрічі і ось- знову нас звела доля, сподіваюся, що цього разу назавжди. Але я розумію, що не швидко зможу добитися її довіри. Я впевнений, що її серце вже ще не байдуже до мене. І після сьогоднішньої зустрічі, я вирішив поїхати до клубу, щоб трішки розвантажитися від своїх думок та розібратися в собі. Мій друг- Артем, ніколи мені не відмовляв, і цього разу, він мені "нарив" інформацію про Асю. І зараз ми з ним разом їдемо до клубу.

- Брат, розслабся трішки, я впевнений, що вона точно досі не байдужа до тебе. Просто дай їй час, хай все обдумає і потім, якщо вона захоче, ви поговорите про все. Головне не тисни на неї зараз- Артем ніколи не бажав мені зла, і зараз ця людина мені дає поради, що незвично від нього чути

- Артеме, ти останнім часом не проходив курси з психології? А то мені здається, що ти в житті б такі поради нікому не давав би- я повернув направо та припаркував машину біля клубу

- Ні, психологія це не моє- сказав він та засміявся. Ми синхронно вийшли з машини та попрямували всередину. Охорона пропустила нас без питань, бо всі знали, хто ми такі в цьому місті. Ми сіли за наший столик та замовили віскі. Доки ми чекали замовлення, Артем щось залипав в телефоні, а мої очі автоматично знайшли Асю... Що за чорт?! Що вона тут робить? "Напевно, приїхала так само, як і я забутися"- сказав мій внутрішній голос. Вона мене не помічала, я ж її розглядав у відкриту: на ній була сукня зеленого кольору з вирізом, це була одна з моїх улюблених суконь, ледь помітний макіяж, локони, ці червоні губи... Так і хотілося їх знову скуштувати та стерти до чорта цю помаду. Чорні ботфорти доповнювали її образ. Я помітив біля неї брюнетку і зрозумів, що це Юля- її найкраща подруга. Я був з нею знайомий ще до свого від'їзду. Тут я відчув, що мене вдарили по плечі

- Що таке?- гаркнув я на Артема

- Зараз вони приєднаються до нас- не зрозумів нічого зі слів Артема

- Ти перепив?- запитав я та підійняв брову. Зараз мені віскі взагалі не йшло і я відсунув стакан

- Я хіба що не допив- відповів друг і махнув рукою дівчатам. На обличчі Юлії розцвіла посмішка. Ася тим часом взагалі не була рада такому повороту подій, її брови спочатку піднялися, а потім нахмурилися

- Привіт, моя кохана- Артем поцілував Юлю. Я взагалі нічого не розумію. В нас ніколи з ним не було секретів, а тут виявляється, що вони з Юлею разом. Ми переглянулися з Асею і я похитав головою в знак протесту типу нічого не знаю взагалі, вона теж так зробила, але чомусь дивно посміхнулася

- А ви нічого не хочете нам пояснити?- запитав я і дівчата сіли на наший диван. Ася сиділа за 3 метри від мене, в той час як Юля сиділа поряд з Артемом, обіймаючись

- Ну а що тут пояснювати брат? Вибач, я не хотів тобі раніше розповідати, бо сам не розумів, що зі мною коїться. А тут ця красуня так мене причарувала, що я просто не міг встояти- Артем поцілував її в скроню

- А ти чому мовчала?- звернулася Ася до подруги і відпила воду. На відміну від нас з Артемом, дівчата вибрали не коктейлі, а звичайну воду з лимоном

- Ну вибач, будь ласка, я так само, як і Артем, трішки не розуміла себе та свої почуття- вона сильніше притулилася до Артема

- Все з вами ясно- в один голос промовили ми з Асею. Я глянув на неї і хитро посміхнувся. Після нашої розмови з цими двома закоханими людьми, дівчата пішли на танцпол. Я весь час спостерігав за своєю Асею... Чи моя вона все ще, чи ні? Коли я попросив Артема дізнатися про неї інформацію, то він також дізнався, що в неї немає нікого. Не запитуйте звідки Артем дізнався, він ще той хакер. Я тоді дуже сильно зрадів. Повернувши голову, я побачив, як якийсь дурень намагався привернути увагу Асі

- Ооо, здається, що тобі вже час. Тільки, будь ласка, давай обійдемося без втрат- Артем хлопнув мене по плечі

- Нічого не можу тобі обіцяти- різко вставши з дивану, я попрямував до нього. Коли я почув, що запропонував цей хлопець Асі, я вибухнув всередині

- Ходімо, разом чудово проведемо час, я тобі покажу, що таке справжній...- він не встиг договорити, тому що я йому врізав в лице. Ася відійшла за мою спину, а потім різко закричала:

- Демієн, чорт- мені прилетіло у відповідь і я трішки похитнувся назад. Я відчув, як моя нижня губа пульсує. Що ж- 1:1. Я вдарив його ще раз, ще раз і ще раз, доки Артем мене не відтягнув, а охорона не викинула того хлопця з клубу

- Я не закінчив- я був на емоціях і спробував вирватися з міцної хватки Артема

- Охолонь і йди за нею, негайно- Юля втрутилася в нашу розмову і кивнула в бік виходу з клубу. Ася зачинила двері. Я швидко отямився та кулею вилетів за нею. "Цього разу не втечеш"- промовив я пошепки. Зупинивши її та розвернувши до себе за лікоть, я міцно її обійняв. Вона била мене своїми маленькими кулачками, але на мене це ніяк не діяло. Спроби вирватися з моїх обіймів були марними і покинувши всі спроби, вона опустила свої руки до низу. Я зарився своїм носом у її волосся, шепотівши про своє кохання до неї:

- Я дуже сильно сумував за тобою. Я кохаю тебе. Дуже сильно. Будь ласка, дай мені шанс, я не зникну більше, ніколи, обіцяю. Чуєш мене?-  я відсторонив її від себе і подивився у її очі, з яких котилися сльози

- Дем...- тільки їй можна було так мене називати, вона глянула мені в очі,- поїхали звідси. Я кивнув та повів її до своєї машини. Включивши пічку в машині, Ася заспокоїлася та трішки відігрілася, бо як вона мені сказала дорогою до машини- "Замерзла... сильно". Я ще накинув на її пальто свою куртку, в знак "дякую" вона просто кивнула. Дорога до її квартири зайняла не більше 15 хвилин. Вимкнувши двигун автомобіля, я поглянув на Асю, яка вже дивилася на мене. Я посміхнувся, а потім зашипів від різкого болю

- Треба обробити- промовила дівчина і подушечками пальців торкнулася до моєї губи, від чого моє серце ще більше забилося

- Все гаразд, не потрібно- Ася відчепила ремінь безпеки та поглянула на мене серйозним поглядом, сказала: