Читати книгу - "Мафіозник і особлива дівчина , Аліна Бекет "

Наступні дні проходили так само: завдання, темні вулиці, порожні квартири, але після кожного вбивства Рік йшов до того самого кафе. Кейт була єдиним світлом у його сірому світі.

Вони розмовляли все більше. Про дрібниці, про життя в місті, про те, як Кейт доглядає за своєю хворою матір'ю. Вона говорила про книги, які читала, і про мрії відкрити маленьку пекарню. Рік мовчки слухав, іноді киваючи, а іноді задаючи короткі запитання. Він не звик ділитися своїм життям і тримав усе, що стосувалося його роботи, в таємниці.

Але однієї ночі Кейт порушила його мовчання.

– Ви завжди здаєтеся таким серйозним, Ріку. У вас ніколи не було нічого, що приносило б радість? – запитала вона.

Він знизав плечима.

– Робота – це все, що я знаю.

– Робота? А що це за робота така? – її голос звучав легко, але очі, здається, шукали відповідь глибше.

– Нічого цікавого, – сухо відповів він.

Кейт трохи нахилилася вперед.

– Ви не дуже хороший брехун, знаєте?

Рік ледь помітно посміхнувся, можливо, вперше за багато років.

– Повірте, це краще не знати.

Вона не наполягала. Її доброта і небажання засуджувати змушували його почуватися дивно. Вперше в житті Рік замислився, чи правильно він проживає своє життя.