Читати книгу - "Як відьмі вийти заміж?, Лана Рей"

Наступним кандидатом на роль мого майбутнього чоловіка був молодий ватажок перевертнів, що мешкав у сусідньому лісі.

Трясця! І чого його так далеко занесло? Знову доведеться витрачатись на артефакт переміщення, а це задоволення не з дешевих.

Вбрання я теж вирішила придбати нове. Щось з хутром. Перевертні ж люблять хутро?

Вбравшись і зробивши нову зачіску, я перенеслась до свого потенційного кавалера.

- Фу, що це за сморід?! Кого це принесло?! - Почула я, ледь перемістившись.

Не надто обнадійливий початок, але буду оптимісткою.

- Чого це сморід?! - Обурилась я.

- Бо ти - некромантка! От і тхне від тебе тліном. Швидко кажи, що хотіла і забирайся геть, поки я добрий.

Ось так сильно мене ще в житті ніхто не ображав. Пес блохастий! 

Хоч цей перевертень і поводився, як справжня падлюка, та виглядав він дуже навіть нічого, тому я все ж вирішила дати йому шанс.

- Я подумала, що непогано було б нам з тобою одружитись...

- Відьмо, ти з глузду з'їхала?! Та я б ніколи у бік некромантки і не глянув би. Крім того, перевертні одружуються  тільки зі своїми істинними.

- Та щоб ти сказився! - Побажала я йому від усієї щедрої відьомської душі і перенеслась додому.

Теж мені альфа-самець знайшовся! Тхне йому! Нікому не тхне, а ця паскуда хвостата щось там винюхала.

Що за чоловіки пішли? Одному - принцесу подавай, а іншому - істинну. А я чим погана?

Така печаль мене з того горя взяла, що я мало не розплакалась.

Інвестиції все росли, список кандидатів скорочувався, а надія на вдале заміжжя все танула.