Читати книгу - "Розтопити кригу , Анжеліка Вереск"

Розділ третій

Після напруженого дня, протягом якого володар Північних земель мусив відвідати Хойр-форт і Венстр-форт, дати необхідні доручення капітану Орісу та капітану Фоуру, оглянути разом із групою магів місця порталів, відправити розвідгрупи та надіслати кілька листів родинам загиблих, король Воріоса сидів у своєму кабінеті, втомлено схиливши голову, і віддавався спогадам двохсотлітньої давнини.

Їхній світ називався Аймар і вміщував у собі шість королівств. У крайньому пункті перед самим океаном 200 років тому розташовувалося королівство Зухур. Там жили люди, серед яких траплялися й маги. Правив у Зухурі король Авідит. Він володів досить сильною бойовою магією та не менш сильною схильністю до взаємодії з сирою магією.

Трохи нижче Зухура лежало велике королівство Воріос, так звані Північні землі. Там у столиці Кефалія тоді правив батько Арходаса — король Вермонд.

На заході від Воріоса оселилися ельфи. Ці сини природи створили своє королівство Аргієр серед лісів. Королем там був Сівіріан, який на той час прийняв трон від батька. Ельфи в основному володіли магією рослин, вирощували чудові врожаї, шанували й берегли свій ліс. А сам Сівіріан, що правив із столиці Толієль, мав доволі потужну стихійну магію землі.

На сході здавна мешкали перевертні. Їхня земля звалась землею Йоруба, де існувало п’ять кланів: клан Койотів, клан Ікла, клан Хондос, клан Псоголових і правлячий клан Мервіллів. Верховний Альфа Вугго з клану Мервіллів володів ментальною магією.

На межі з Північними землями було невелике королівство пустелі на ім’я Хаббрейн, яке славилося своїми цілителями та ліками. Там правив Шах Гаріб аль'Атвар. У традиціях Хаббрейна було нормально утримувати гареми — лише у самого Шаха було близько семисот наложниць! А ще Шах володів стихією вогню.

І нарешті, на самому півдні, розкинулось королівство Аркоріс. Король Інісар був могутнім артефактором, а серед південного народу здебільшого зустрічались стихійники.

У кожному королівстві існувало особливе місце — Джерело магії, яке підтримувало баланс магії в країні. Охороняв кожне Джерело наймогутніший маг королівства — правитель, який, відходячи від справ, передавав владу над Джерелом спадкоємцю.

У цілому королівства процвітали, майже не виникало воєнних конфліктів. Торгівля була налагоджена, також було відкрито міжнародний прийом до різних академій королівств.

Допоки одного дня король Авідит не вирішив підкорити Темну силу з іншого світу. Йому здавалося, що він має недостатньо сили й влади, що він недостатньо могутній, і він почав шукати способи примножити свою магію. Знайшовши якусь давню рукопис, у якій йшлося про можливість викликати у світ велику силу та за допомогою спеціального ритуалу підкорити її собі, він здійснив це.

Але підкорити її він так і не зміг — сила чужорідної Темряви виявилася надто потужною. Вийшовши з-під контролю, вона вбила Авідита і його Джерело та майже зруйнувала Аймар. Вона породжувала страшних чудовиськ із величезними чорними щупальцями та отруйною слиною, що стікала з їхніх ікл. Їхні кігті були гостріші за мечі, а туман, наведений Темрявою, зводив з розуму звичайних людей без магії.

Тоді ж у нападі загинув і батько Арходаса. Юний спадкоємець, який навчався в академії Воріоса разом із Сівіріаном, володів великою силою, повелителем льоду і знавцем ритуальної магії, скликав правителів чотирьох королівств. Лише сила п’яти Джерел, зібраних разом, могла здолати Темряву. Він провів ритуал, завдяки якому Темрява була запечатана у щитову оболонку й більше не могла зруйнувати Аймар. Вона зосередилася на території колишнього королівства Зухур, яке було втрачено назавжди, і на його місці утворилась випалена земля — так звана Пустка Темряви, пристановище злої сили.

А саме закляття, яким було запечатано Темряву, було вміщене в п’ять медальйонів, кожен із яких належав одному з правителів. Вони мали охороняти свої медальйони, завдяки яким Темрява не могла вирватися. Кожен із них присягнув іншим, що ніколи не повторить те, що зробив Авідит.

Лише в одному місці Темрява ще могла час від часу відкривати портал — і це були Північні землі. Тоді Арходас збудував на півночі Воріоса дві фортеці: Венстр-форт і Хойр-форт, призначив командирів і відправив на кордон у кожну фортецю по 500 найкращих магів-воїнів. Якщо відбувався прорив — вони відбивали атаки.

Так було до сьогодні. 

До цього злощасного дня, коли захист похитнувся...