Читати книгу - "Обіцяна дону мафії, Джулія Ромуш"

"Я не встигну" 

"У цього виродка швидка тачка.  А від Сорренто до Неаполя всього п'ятдесят кілометрів". 

Більше я не стала нічого відповідати.  Перевернула телефон екраном вниз, щоб Лоренцо ні про що не здогадався.  Як тільки хлопець сів в машину, різко втиснув педаль в підлогу, і ми з оглушливим вереском зірвалися з місця. 

Я була майже впевнена, що Лоренцо не зрозумів від кого надходили повідомлення, але його природна інтуїція в цей раз не підвела.  Напруга й небезпека - ось, що нас оточувало наразі.  Це відчувалося гостро, як ніколи. 

"Не поспішаєш.  Допомогти?"  - прийшло нове повідомлення.  Пальці злегка тремтіли, коли я почала друкувати відповідь. 

"Допоможи". 

Я прекрасно розуміла, що мною намагалися маніпулювати через такі безглузді погрози.  Тільки тому зважилася на подібну відповідь.  Знала, що він мені нічого не міг зробити.  Навіть якщо він і вирахував де я перебувала, то сам мій мучитель був в Лондоні й повертався тільки через два дні. 

Провокувати звіра не входило в мої звички.  Останні роки я поводила себе з ним нижче трави, тихіше води.  Прекрасно усвідомлювала, що жила в будинку одного з найвпливовіших капо мафії міста.  Хоча і не розуміла чому саме там.  Точніше, була одна причина.  Але вона була дико дивною і надто нелогічною.  Розбивала будь-який порядок, наводила хаос, сіяла розбрат.  Обіцяла міжкланову війну. 

А все тому, що через п'ять днів я повинна була вийти заміж за його сина.  Я - дочка Сальваторе Боста, колишнього капо Ла Тареторе, стану дружиною Марко Генуальдо - сина капо з клану Скарбоні. 

Попри все.  Попри те, що мого батька більше не було в живих.  Попри те, що я любила Лоренцо.  Всупереч тому, що Лоренцо був сином нинішнього капо Ла Тареторе та наш шлюб тільки б згуртував клан.  А мій шлюб з Марко обіцяв одні проблеми.  Попри те, що ненавиділа все сімейство Генуальдо, тому що таким чином вони хотіли отримати вплив на Ла Тареторе.  Попри те, що я вважала їх причетними до смерті батька...